Цитаты Федька, Грыцыка, Санька

вот-

В цьому році зима не вдягала білої свити. 
Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав.
Пошукала, поплакала... Що ж робити? --
Бідувала в старій із торішніх зів’ялих трав.

Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць.
Сперечалася з морем, несла сум’яття вітрів.
Все збиралась на силі, та не встигла огледіться,
Як проснулись дерева і на Одрі лід потемнів.

 

Крига буйно ломилась у відкриті двері протоки. 
Лід кришився, б’ючись об каміння берегове...
І нарешті по Одрі -темній, широкій -
На останній крижині самотня чайка пливе.

- Ти куди ж розігналась? Чи бува не до самого моря?
Чайки держаться гурту, а ти відпливеш одна.
А крижина тонка. А крижина майже прозора...
Ну, а що, як її підмиє вода весняна?

Ну, а що, коли їй та удержать тебе несила?
затріщить і відломиться... Піде вода кругами...
- Дивна людино! Я ж маю крила,
Нащо крилатим ґрунт під ногами?

(Поема "Мазепа" написана в Італії, в місті Равенні, у 1818 р., в розпал повстання карбонаріїв. На той час Байрон був закоханий уТерезу Гвічіолі, за походженням полячку. Напевне, ці обставини пояснюють причини вибору героя і сюжету поеми: кохання Мазепи до заміжньої жінки, яку, як і сеньйору Гвічіолі, звали Тереза. Історія Мазепи цікавила Байрона і інших романтиків прив'язкою до конкретної історичної території, достовірністю дійових осіб і невигаданими пристрастями — кохання, ревнощі. Крім того, дія відбувалася в незвичному місці: десь у Польщі, а потім невідомій і таємничій Україні.)