7. Найсмішніший епізод твору - коли Федько стеріг Галю Козачок і Вітьку Горобця від лева що втік із Одеського звіринця.
8. Вітька й Федько були справжніми друзями, бо були знайомими із самого дитинства і завжди підтримували один одного у скрутну годину.
9. Мені хотілося б мати такого друга як Федько Котигорошко, тому що він завжди б мене підтримав, а оскільки він начитаний і підказав би щось.
10. Перше кохання - це перші теплі почуття до коханої людини. В кожного з нас воно було є або буде неважливо, головне, що це почуття є і їх не можливо забути. Ми будемо про них згадувати із теплом в серці бо це спогади про нашу молодість.
1. Б
2. Г
3. Г
4. В
5. 1 - Б
2 - В
3 - Г
4 - Д
6. 1 - Д
2 - А
3 - Г
4 - В
7. Найсмішніший епізод твору - коли Федько стеріг Галю Козачок і Вітьку Горобця від лева що втік із Одеського звіринця.
8. Вітька й Федько були справжніми друзями, бо були знайомими із самого дитинства і завжди підтримували один одного у скрутну годину.
9. Мені хотілося б мати такого друга як Федько Котигорошко, тому що він завжди б мене підтримав, а оскільки він начитаний і підказав би щось.
10. Перше кохання - це перші теплі почуття до коханої людини. В кожного з нас воно було є або буде неважливо, головне, що це почуття є і їх не можливо забути. Ми будемо про них згадувати із теплом в серці бо це спогади про нашу молодість.
ответ: Тема: зображення життєрадісного настрою, ніжного ліризму та оптимізму ліричної героїні
Головна думка: заклик бути життєлюбом та оптимістом («Пролітаю між людьми похмурими»)
Провідний мотив: радіти кожній миті та дивитися на труднощі оптимістично, щоб життя не було похмурим (прагнення переповнити кожну мить життя)
Рід літератури: лірика
Вид лірики: громадянська (патріотична)
Збірка: «О краю мій» (1999)
Жанр: вірш
Художні засоби
Епітети: безжурний вітрогон, людьми похмурими
Персоніфікація: «радість тулиться»
Метафора: «поле перед нами стелеться», «пролітаю між людьми», «козачка вдаряю»
Порівняння: «радість..., як безжурний вітрогон-хлопчина», «рветься, як метелиця, ніби поле перед нами стелиться, ніби зникли авта й мотоцикли»
Повтори (анафора, єдинопочаток): «Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли».
Риторичний оклик: «І сама я на ногах не встою … Бо хлопчина не дає спокою!»
Кількість строф: три
Вид строфи: катрен (чотиривірш)
Віршований розмір: тристопний анапест (трискладова стопа з наголосом на третьому складі UU_)
І |са |ма | я | на |но |гах |не |всто|ю,
Про|лі |та |ю |між|лю|дьми |по |хму|ри|ми,
Ко |за |чка|вда|ря |ю |по |під | му |ра |ми
Бо |хло|пчи|на |не | да|є |спо |ко |ю!
Схема ненаголошених (U) й наголошених (__) складів, стоп (/).
UU_/ UU_/ UU_/U
UU_/ UU_/ UU_/UU
UU_/ UU_/ UU_/UU
UU_/ UU_/ UU_/U
Римування: кільцеве (АББА)
Рими: причина – хлопчина, вулицю – тулиться, звикли – мотоцикли, метелиця – стелиться, встою – спокою, похмурими – мурами
Объяснение: