ДАМ 10 ПОИНТОВ!!
Ніна Супруненко.вибрані вірші."Бабусині рушники" виписати епітети, метафори, порівняння, анафори
Вірш:
Торкаюся ніжної тканини,
Пливу я серцем у забуття.
Ці чудо-рушники, килими
Сплелись в бабусине життя.
У кольорах оцих чарівних
І молодість, і щастя, й біль.
Не було їй в роботі рівних,
Була порадою для всіх.
Червоні грона у калини —
І оживає майбуття.
В них задивилась Україна,
В них є сенс мого життя.
Нема бабусі, тільки квіти
Цвітуть завжди на полотні.
Вони, немов маленькі діти,
Щасливі й трішечки сумні.
Блакитне й жовте, мов єдине,
Принишкло в ранішній росі.
Та буде жити Україна,
Бо ми живем у цій красі!
Проблема індивідуальності. Е. Андієвська порушує у творі питання про те, якою є доля унікуму в суспільстві, яке не готове до його сприйняття, і хто винен у тому, що інакшість приречена на вигнання й загибель. За законом природи, риби мусять мовчати, проте сталося так, що «серед табунів мовчазної риби… народилася балакуща риба». Та, за звичаєм, сіра маса такого іншого має за божевільного, не визнаючи його унікальності чи геніальності. «Говорющих риб», як правило, жахаються і соромляться; ви нятковість заважає і дратує посередностей: «ба лакуща риба, говорячи без упину, заважає рибам зосередитися, а це порушує гідність риб’ячу».
Проблема сили слова. Чи не виступає «говорюща» риба поетом, коли розмірковує над тим, «яка розкіш вимовити слово, а тоді дивитися, як воно кольоровими бульбашками рухається крізь воду», і чи не є це слово першим серед риб? Пророк часто буває не визнаним за життя. Водночас мудрість завжди цурається марного базікання. Зрештою, на бульбашки можна дивитися по-різному: як на кольорові (естетичний аспект) і як на порожні (марнославство).