Дати стислу відповідь на одне з питань.
1 Який творчий метод був панівним у літературі 70-90-х років ХІХ століття?
2 Які теми переважали в літературі цього періоду?
3 Хто з представників літератури 70-90-х років визнаний як новатор?
4 Назвіть основних представників, типових персонажів.
5 Пригадати основні ознаки модернізму.
6 Назвати основні течії модернізму.
7 Поміркуйте, чому модерністи, на відміну від реалістів, віддають перевагу малій прозі, навіть безфабульним творам.

Один з кращих в відпочити влітку - це поїхати або піти на річку. Тут, біля води, прохолодно навіть у спеку. Як добре піти купатися, освіжитися у воді! А потім відпочивати на сонячному березі!

Річка несе свої води від витоку до гирла, а життя вирує у воді та на березі. Хлюпає риба, виблискують над водою бабки з прозорими крилами, гучно, наче бомби, стрибають у ряску жаби. А вечорами ці жаби влаштовують по берегах гучні концерти!

На річці можна нескінченно гати за живими істотами. Ось містечко стрижів: вони видовбали незліченну кількість норок на крутому березі. Вийшло кілька «поверхів» з окремими «квартирами».

Існує так багато розваг для відпочинку на річці! Можна влаштовувати на березі пікніки та смажити шашлики на мангалі. А ще добре прив'язати до дерева «тарзанку» та стрибати з неї у воду з шумом та бризками! Тільки місце має бути перевіреним, щоб нічого небезпечного, твердого або гострого не валялося на дні.

Прийдеш на річку та подивишся навкруги: ось сидить рибалка з вудкою, а от інші рибалки закинули сітки. Хтось ловить біля берега раків, вміло витягуючи їх голими руками з норок. Кожен знайде собі заняття на річці.

І звичайно, найкращий відпочинок на річці - це нею на човні, на катері, а якщо річка велика, як Дніпро, наприклад - то на теплоході. Тільки помандрувавши річкою, можна по-справжньому зрозуміти її красу. А якщо кататися на маленькому човнику без мотора, то можна почути звуки природи, побачити спокійну красу водної поверхні та зелених берегів, по-справжньому відпочити в тиші ...

1) «раз умирати кождому, але славно вмирати — се не кождо-му лучається. не сумувати мені за ним, але радуватися його долею». (захар щодо звістки про ймовірну загибель сина при обороні села.) 2) «тілько по наших трупах увійдуть вороги в тухольську долину! » (молодь на зібранні громади, обговорюючи план оборони від монгольських нападників.) 3) «не відбити, але розбити їх — се повинна бути наша мета! » (захар на громадському віче.) 4) «силою і підступом узяли його, закували в залізні пута. хоч без рани, а весь облитий був кров’ю ворогів. ні, батьку, твій син не подав ім’я твоє в неславу». (мирослава захарові про поневолення сина.) 5) «він радив тухольській громаді не спиняти монголів перед тісниною, але впустити їх у кітловину. тут можна їх обступити і вирубати до останнього, а коли ні, то виморити голодом». (мирослава про пораду максима тухольцям.) 6) «подвійний зраднику,— се твоя вина! ти запровадив нас у сесю западню, відки ми вийти не можемо! » (бурунда-бегадир до тугара вовка, руського боярина.) 7) «дурний хлопче,… таким, як ти, треба жити… життя — дорога річ, і за ніякі скарби його не купиш». (тугар вовк максимові, умовляючи того зрадити свій народ.) 8) «ну, то богу дякувати! надіюсь, що й не вийдете вже. тухольці ціпкий народ: кого раз у руки зловлять, то вже не люблять пустити». (максим тугару вовкові.) 9) «— не хвали… дня перед вечором! нащо тут великої сили, де сама природа своїми стінами й скалами спиняє вас? » (максим тугару вовкові.) 10) «не трать надії. я задля того йшла сюди, в ворожий табір, через усякі небезпеки, щоб сказати тобі: не трать надії! » (мирослава максимові у шатрі батька в монгольському таборі.) 11) «що мої мізерні машини проти такої ворожої сили? твій батько не таку силу виведе проти них, а таку, проти котрої ніяке військо не встоїть». (мирослава максимові.) 12) «а то значить — сам собі вирви з рук останню поруку вдачі. тухольці полонянина візьмуть, а мене проженуть! ні, сього не буде! я йду сам і без його слова». (тугар вовк мирославі.)