Давня казка 1)чи справедливий аргумент, на вашу думку навів поет лицареві, коли під час першої зустрічі пояснював, чому не хоче поступитися дорогою? 2)як ви розумієте слова поета "та й в темниці буду вільний"

1) Так, бо для нього поля, світ - це все його дім. У нього було натхнення, а лицар лише заважав йому написати можливо щось мудре та важливе для народу. Поети іноді дуже дивні люди, але які мають реалістичне уявлення про навколишній світ.

Лицар не повинен був просити поступитися дорогою поета, бо митець перший туди прийшов.

2) Поет казав, що для його думки "немає ні застави, ні границі". Його пісні "росходилися стоголосою луною" по всьому селищу, молодь переймала навички поета в літературі. У темниці в оковах його тіло, а його душа та думки літають по всьому світу. Скільки разів ти би не був у темниці, але ти можеш бути вільним, коли підключиш фантазію.Поет буде вільний завжди, навіть у пам'яті людей, бо був вірний народові.