Дайте короткі вiдповіді на запитання
1.Як реагували самотні жінки, коли роздивлялися вироби Фрідріха із цегли?
2.Що символізують лебеді в поезії В. Симоненка?
3.Про що, здавалося хотіли спитати дівчатка, зображені на фотокартці Фрідріха?
4.До кого звертається В.Симоненко в поезії «Гей, нові Колумби й Магеллани…»
5.Який художній засіб використано в рядках: «Геть із мулу якорі іржаві – нидіє на якорі іржа»?
6.Що, на думку В.Симоненка, у людини єдине?
7.Напишіть зв’язну відповідь (10 речень) на питання:
«Над чим змушує задуматися новела Л.Пономаренко «Гер переможений»?
Відповідь:
Кайдашиха переживала після зникнення Мелашки. "Кайдашиха ридала, бо почувала свою провину. Несподіване горе впало на неї, неначе камінь з неба". Після недовгих роздумів насмейній раді Кайдашиха вирішила йти разом з Балашихою та Лавріном на пошуки Мелашки.
На мій погляд, Мотря не була вже таким страшним нелюдом і звіром, щоб не відчувати жалю або не переживати за близьких їх людей. Мені здається,щоякби зникла невістка Мотрі, то вона також місця бсобі не знаходила, але от чи покинула б вона господарку, дім, чоловіка,щоб йти невідомо куди на пошуки - не впевнена.
Думаю, що обидві ці жінки, не дивлячись на їх непростий характер, все ж таки були в першу чергу жінками, які люблять своїх близьких і піклуються про них. Але Мотря більш скупіша і в першу чергу продумала б фінансову сторону проблеми і свою вигоду.
Пояснення:
Кайдашиха втерла сльози рукавом і терпіла не менше од Балашихи. . Довго плакали та сумували Кайдаші й Балаші. Кайдашиха, Балашиха та Лаврін постановили йти до Києва та шукать Мелашки. Балашиха вернулась на час у Бієвці, щоб тільки забрать на дорогу одежу та харч, і вони втрьох зараз-таки того дня пішли до Києва.
Іван Франко — великий український письменник. Ідея спільності, гідного людини життя народу були для нього настільки близькими, що знайшли відгук у його художніх творах. Із найбільшою силою прозвучала вона в історичній повісті "Захар Беркут". В образі головного героя уособлюється ідея Франкового твору. У ньому втілені міць, сила, мудрість народу. Високий на зріст, строгий лицем, Захар Беркут, "...незважаючи на глибоку старість іще сильний і кремезний". Його основним життєвим покликанням є праця на користь народу.
На мою думку навіть у похилому віці Захар бере активну участь у житті громади, допомагає своїм досвідом, лікарськими знаннями. Своє життя він присвячує боротьбі за збереження єдності людей. Перед смертю Захар Беркут бачить перемогу справи, якій віддав усі свої пориви і сили. Переконливістю, життєвою мудрістю сповнені його виступи перед тухольською громадою. Слова свого він дотримує завжди. Він із гордістю говорить: "Беркути додержують слова навіть ворогові і зрадникові". До речі навіть помираючи, він думає про майбутнє свого народу. Він закликає їх триматися разом, незламно стояти один за одного, щоб ніяка ворожа сила не змогла їх перемогти.Та на жаль він помирає.
Я захоплююсь образом Захара Беркута, в якому втілено народну мудрість, патріотизм, відданість народній справі.