Дайте ответы на во по тексту
Вчений космічної ери
Він здобув усі можливі наукові ступені й звання, мав найвищі державні нагороди, був лауреатом найпрестижніших премій. І в той же час, як і годиться істинному інтелігенту, залишався й скромною людиною.
Завдяки вражаючій цілеспрямованості й фантастичній наполегливості, надзвичайним здібностям і великому талантові він пройшов “від тернів до зірок”, подолавши не путь від берегів сибірського Іліму до космодрому Байконур. Він зробив неоціненний внесок у створення ракетно-космічної техніки, в дослідження навколоземного Його ім’я – Михайло Кузьмич Янгель. Народився він 25 жовтня 1911 року в Нижньоілімській Тушанській слободі в оточенні непрохідної тайги в родині переселенця з Чернігівської губернії.
Своїм українським походженням учений дуже пишався. Коли його запитували про значення прізвища Янгель, він переповідав те, що почув від свого діда: “Наше прізвище походить від слова янга – так зветься ківш, в якому козаки в походах варили юшку. Куховарів козаки називали янгалами, або янгелями. Наче й до ладу виходить: дід мій – нащадок запорозьких козаків, тому дуже може бути, що хтось із моїх пращурів варив козакам юшку”.
Батько Михайла, Кузьма Лаврентійович, серед односельців користувався особливою повагою. Дітей виховував й по-селянському мудро: змалечку любити працю й поважати старших. Незважаючи на постійні злидні, неписьменні батьки докладали зусиль, аби їхні діти навчилися грамоти й вийшли в люди.
Шоста дитина в сім’ї, Михайло після сьомого класу вступив до ФЗН при ткацькій фабриці, де незабаром став помічником майстра. Захоплювався спортом - бігом, лижами, шахами, футболом. Потім “захворів” авіацією й блискуче склав вступні іспити до Московського авіаційного інституту.
Вже студентом, поєднуючи навчання з роботою на авіазаводі, Микола Ягель бере участь у розробці проекту швидкісного літака. Працюючи над дипломним проектом “Висотний винищувач з герметичною кабіною”, Ягель намагається спроектувати літак з максимальними швидкісними характеристиками. Завершивши навчання, молодий інженер залишається працювати у конструкторському бюро, де проходить справжню школу інженерного мистецтва, розв’язуючи все складніші наукові завдання, ознайомлюючись із досвідом роботи авіаційних фірм США. Ставши помічником головного конструктора, Ягель працює над створенням найсучаснішого як на той час винищувача та інших типів літаків, які блискуче показали себе в роки другої світової війни.
У 50-ті роки особлива увага приділялася розвитку ракетно-космічної техніки. До цієї справи був залучений і Михайло Янгель. Вже через рік після приходу до конструкторського бюро Сергія Корольова Янгеля призначають заступником головного конструктора, а ще через рік – директором науково-дослідного інституту.
Для створення першої ракети, з якою пов’язували мрії про вихід у космос, засновується конструкторське бюро, керівником якого стає Михайло Янгель.
І ось з космодрому, стрімко набираючи швидкість, віддаляється у синяву неба космічна ракета. Це був дійсно феноменальний успіх конструктора Янгеля та його сподвижників.
Розробляються все нові й нові зразки космічної техніки. Конструкторське бюро зростає як фахово, так і чисельно, залишаючись, до речі, молодіжним: 54 відсотки його працівників не мають тридцяти років, і лише десяти відсоткам спеціалістів виповнилося більше сорока.
Видатний учений і конструктор академік Михайло Янгель створив чудовий творчий колектив однодумців, виховав цілу плеяду видатних науковців, заснувавши власну конструкторську школу.
Створені під керівництвом Михайла Янгеля ракетно-космічні системи відзначалися винятковою оригінальністю. Ракети-носії “Космос” та “Інтеркосмос”, створені в КБ Янгеля понад тридцять п’ять років тому, використовуються в інтернаціональній програмі дослідження космосу й сьогодні. Різноманітні модифікації “Космосу” й “Інтеркосмосу” демонструвалися в багатьох країнах світу - Канаді, Франції, Італії, Австрії, Японії.
В останні роки свого життя Михайло Янгель, незважаючи на прогресуючу хворобу – він переніс п’ять інфарктів – працював з граничним напруженням сил. Він був щасливий з того, що багато встиг зробити. На відзначенні свого 60-річчя Михайло Ягель раптово помер.
Своєю творчою працею він зробив неоціненний внесок у справу розвитку й удосконалення ракетно-космічної техніки й дослідження навколоземного космічного Звертаючи погляд у Всесвіт, видатний науковець відійшов у безсмертя. Його ім.’я по праву належить українській науці: творча біографія Михайла Янгеля тісно пов’язана з гігантом машинобудування дніпропетровським заводом “Південмаш”.
ВО Завдяки чому Михайло Янгель став відомим?
2 Чому батько Михайла, Кузьма Лаврентійович, серед односельців користувався особливою повагою?
3 Звідки походить прізвище вченого?
4 Чим займався Михайло Янгель, коли закінчив інститут?
5 Який внесок зробив учений у розвиток космічно-ракетної техніки?
Відповідь:Повість Андрія Чайковського «За сестрою» справила на мене неабияке враження. Перед нами постають ті звитяжні часи, коли українські козаки боронили свою рідну землю від турецько-татарської навали. Головним героєм цього твору являється п’ятнадцятирічний хлопчик Павлусь. Мене вразила його рішучість та відважність. Він є своєрідним героєм-богатирем із народних дум, адже він часто потрапляє, але потім знаходить вихід із таких ситуацій, які звичайному хлопчаку не під силу. Письменник дещо перебільшував фізичні можливості юнака, але він це робив для того, щоб показати нам, що такі молоді, але звитяжні герої – гордість неньки України. Образ Павлуся нас захоплює, викликає особливу симпатію; хочеться його наслідувати і бути хоч трішечки на нього схожим.
Хлопець вирушив в небезпечні і далекі мандри для того, щоб урятувати рідну сестру, яку він щиро любить. Ніщо не зупиняє Павла на шляху до виконання його основної мети. Його надихає сміливість і відважність козаків-запорожців, адже він вважається їх вихованцем. Хлопець хоче довести самому собі, що він є гідним жити на рідній землі поряд з цими звитяжними борцями з татарськими набігами. Його змушували важко працювати, намагалися продати, карали, але він зміг перенести ці випробування долі, навіть намагається до ншим, адже він повинен знайти свою сестру і повернутися додому.
Пояснення:
Сторононько рідна! коханий мій краю!
Чого все замовкло в тобі, заніміло?
Де-не-де озветься пташина несміло,
Немов перед бурею в темному гаю,
І знову замовкне… як глухо, як тихо…
Ой лихо!
Ой, де ж бо ти, воле, ти, зоре таємна?
Чому ти не зійдеш на землю із неба?
Осяяти землю безщасную треба!
Ти бачиш, як все в нас покрила ніч темна?
Ти чуєш, як правду неправда скрізь боре?
Ой горе!
О люде мій бідний, моя ти родино,
Брати мої вбогі, закуті в кайдани!
Палають страшні, незагойнії рани
На лоні у тебе, моя Україно!
Кормигу тяжку хто розбить нам Ой боже!
Коли ж се минеться! Чи згинем без долі?
Прокляття рукам, що спадають без сили!
Навіщо родитись і жити в могилі?
Як маємо жити в ганебній неволі,
Хай смертна темнота нам очі застеле!
Ой леле!