Дайте ответы на во по тексту
Вчений космічної ери
Він здобув усі можливі наукові ступені й звання, мав найвищі державні нагороди, був лауреатом найпрестижніших премій. І в той же час, як і годиться істинному інтелігенту, залишався й скромною людиною.
Завдяки вражаючій цілеспрямованості й фантастичній наполегливості, надзвичайним здібностям і великому талантові він пройшов “від тернів до зірок”, подолавши не путь від берегів сибірського Іліму до космодрому Байконур. Він зробив неоціненний внесок у створення ракетно-космічної техніки, в дослідження навколоземного Його ім’я – Михайло Кузьмич Янгель. Народився він 25 жовтня 1911 року в Нижньоілімській Тушанській слободі в оточенні непрохідної тайги в родині переселенця з Чернігівської губернії.
Своїм українським походженням учений дуже пишався. Коли його запитували про значення прізвища Янгель, він переповідав те, що почув від свого діда: “Наше прізвище походить від слова янга – так зветься ківш, в якому козаки в походах варили юшку. Куховарів козаки називали янгалами, або янгелями. Наче й до ладу виходить: дід мій – нащадок запорозьких козаків, тому дуже може бути, що хтось із моїх пращурів варив козакам юшку”.
Батько Михайла, Кузьма Лаврентійович, серед односельців користувався особливою повагою. Дітей виховував й по-селянському мудро: змалечку любити працю й поважати старших. Незважаючи на постійні злидні, неписьменні батьки докладали зусиль, аби їхні діти навчилися грамоти й вийшли в люди.
Шоста дитина в сім’ї, Михайло після сьомого класу вступив до ФЗН при ткацькій фабриці, де незабаром став помічником майстра. Захоплювався спортом - бігом, лижами, шахами, футболом. Потім “захворів” авіацією й блискуче склав вступні іспити до Московського авіаційного інституту.
Вже студентом, поєднуючи навчання з роботою на авіазаводі, Микола Ягель бере участь у розробці проекту швидкісного літака. Працюючи над дипломним проектом “Висотний винищувач з герметичною кабіною”, Ягель намагається спроектувати літак з максимальними швидкісними характеристиками. Завершивши навчання, молодий інженер залишається працювати у конструкторському бюро, де проходить справжню школу інженерного мистецтва, розв’язуючи все складніші наукові завдання, ознайомлюючись із досвідом роботи авіаційних фірм США. Ставши помічником головного конструктора, Ягель працює над створенням найсучаснішого як на той час винищувача та інших типів літаків, які блискуче показали себе в роки другої світової війни.
У 50-ті роки особлива увага приділялася розвитку ракетно-космічної техніки. До цієї справи був залучений і Михайло Янгель. Вже через рік після приходу до конструкторського бюро Сергія Корольова Янгеля призначають заступником головного конструктора, а ще через рік – директором науково-дослідного інституту.
Для створення першої ракети, з якою пов’язували мрії про вихід у космос, засновується конструкторське бюро, керівником якого стає Михайло Янгель.
І ось з космодрому, стрімко набираючи швидкість, віддаляється у синяву неба космічна ракета. Це був дійсно феноменальний успіх конструктора Янгеля та його сподвижників.
Розробляються все нові й нові зразки космічної техніки. Конструкторське бюро зростає як фахово, так і чисельно, залишаючись, до речі, молодіжним: 54 відсотки його працівників не мають тридцяти років, і лише десяти відсоткам спеціалістів виповнилося більше сорока.
Видатний учений і конструктор академік Михайло Янгель створив чудовий творчий колектив однодумців, виховав цілу плеяду видатних науковців, заснувавши власну конструкторську школу.
Створені під керівництвом Михайла Янгеля ракетно-космічні системи відзначалися винятковою оригінальністю. Ракети-носії “Космос” та “Інтеркосмос”, створені в КБ Янгеля понад тридцять п’ять років тому, використовуються в інтернаціональній програмі дослідження космосу й сьогодні. Різноманітні модифікації “Космосу” й “Інтеркосмосу” демонструвалися в багатьох країнах світу - Канаді, Франції, Італії, Австрії, Японії.
В останні роки свого життя Михайло Янгель, незважаючи на прогресуючу хворобу – він переніс п’ять інфарктів – працював з граничним напруженням сил. Він був щасливий з того, що багато встиг зробити. На відзначенні свого 60-річчя Михайло Ягель раптово помер.
Своєю творчою працею він зробив неоціненний внесок у справу розвитку й удосконалення ракетно-космічної техніки й дослідження навколоземного космічного Звертаючи погляд у Всесвіт, видатний науковець відійшов у безсмертя. Його ім.’я по праву належить українській науці: творча біографія Михайла Янгеля тісно пов’язана з гігантом машинобудування дніпропетровським заводом “Південмаш”.
ВО Завдяки чому Михайло Янгель став відомим?
2 Чому батько Михайла, Кузьма Лаврентійович, серед односельців користувався особливою повагою?
3 Звідки походить прізвище вченого?
4 Чим займався Михайло Янгель, коли закінчив інститут?
5 Який внесок зробив учений у розвиток космічно-ракетної техніки?
Наслідки впливу людей на довкілля тривожні і сумні."Розумна людина" нищить природні ландшафти ,забруднення водойм.Річок,озер,морів тощо.Безсумнівно ,велика кількість людей розуміє важливість,цієї проблеми і деякі люди свідомо помагають природі.Прибирають сміття у лісі ,сортують сміття і відають на переробку,купляють менше їжі у полеетеленовому пакеті але таких людей є мало тому ти можеш приєднатись до цього томущо так можна до Часта вирубка лісів впливає на життя людини ,великі заводи забруднюють повітря ,випари,нафта,і інші шкідливі речовини впливають на сам перед для життя людини .Нема дерев нема повітря нема повітря нема людей .
Щастя для кожної людини відчувається й уявляється по-своєму. Для когось щастя – це багато-багато грошей, для когось щастя – це здоров'я близьких, для інших щастя – це просто жити і насолоджуватися життям. Чи на землі знайдеться два однакових людини, які зможуть однаково описати своє «щастя».
На мій погляд, будь-яка людина може бути щасливою. Тільки не всі знають, що ж таке щастя. Тому люди намагаються привнести в своє життя, то що, на їх думку, зробить їх щасливими. Працюють на нелюбимих роботах, але при цьому намагаються заробити багато грошей, на які потім зможуть придбати речі, які, в принципі, їм не особливо й потрібні. І ось отримавши якісь матеріальні блага, задається людина питанням: «А це і є щастя?»
Мені здається, що не матеріальні речі роблять людину по-справжньому щасливою. Будь-яка річ – це всього лише річ. Вона не зможе подарувати якусь душевну теплоту, усвідомлення того, що тебе люблять і ти любиш, що рідні та близькі люди поруч з тобою і їм нічого не загрожує.
Напевно, я можу сказати про себе, що я щаслива людина. У мене є улюблені батьки, які піклуються про мене. Я не відчуваю голоду, спраги та інших поневірянь. Якщо задуматися, то у багатьох моїх ровесників немає того, що є у мене. Наприклад, в Африці діти тільки із забезпечених сімей можуть дозволити собі ходити в школу, але 90% населення знаходиться за межею бідності та ледь зводять кінці з кінцями. Просто треба цінувати те що ти маєш і тоді зможеш відчути в повній мірі своє щастя. Щасливий не той, кому потрібно, а навпаки, той, кому потрібно мало для щастя. Але ніщо не зробить тебе більш щасливим, ніж усвідомлення того, що ти в цьому світі комусь потрібен і ти займаєшся тим, що приносить тобі радість і позитивний настрій і робить трохи щасливішими.