Дайте відповіді на питання за новелою "Модри камень". 1. Який період історії Європи зображує автор? 2. Де відбуваються події? 3. Як ви зрозуміли фінал твору? 4. Як ви розумієте назву твору? 5. Автор протиставляє любов і війну. Як, виходячи із сюжету твору, ви розумієте ці поняття?
Перша колонка (добро): У творі зло перемагає добро. Його несуть позитивні персонажі такі, як Софія, Сашко, Сніжана. Головна героїня Софійка ввічлива, щира, добра, мужня. Усім старається до Думає не тільки про себе. Саме їй випала роль зняти прокляття з роду Кулаківських.
-Сашко відчайдушно кидається в небезпечні пригоди та ризикує життям, щоб до подрузі.
-Співчутлива та кмітлива тітка Сніжана. ЇЇ вірність традиціям виводить на чисту воду лицемірного Вадима. Завдяки зусиллям позитивних героїв родина Кулаківських стала щасливою.
Друга колонка (зло): Негативними героями є Вадим на початку твору, його бабуся та деякі предки, Валентин - наречений Сніжани. Вадим поводився невиховано та зухвало. Часто крав, не поважав старших, мав багато шкідливих звичок. Поводився демонстративно й не збирався змінюватися на краще.
- Підступний і слабодухий Валентин. Він вів подвійне життя, обманював оточуючих. Не був щедрим, не допомагав рідним. Не приділяв уваги рідному синові.
*Добро: Софійка і всі події що відбуваются з нею, Сашко, тітка Сніжанна, корали знайшли господаря.
Зло :Вадим, Валентин, викрадення коралів, поведінка дорослих персонажів твору.*
цитати з твору:
Учітесь, читайте, /І чужому научайтесь, / Й свого не цурайтесь. / Бо хто матір забуває, / Того Бог карає, / Того діти цураються, / В хату не пускають.
І хилитесь, як і хилились. /І знову шкуру дерете / З братів незрящих, гречкосіїв.
В своїй хаті своя й правда, /І сила, і воля.
Доборолась Україна / До самого краю. / Гірше ляха свої діти / Її розпинають.
Дастьбі... Колись будем /І по-своєму глаголать.
І ми не ми, і я не я.
І на Січі мудрий німець / Картопельку садить.
І оживе добра слава, / Слава України.
І премудрих немудрі одурять.
Кайданами міняються, / Правдою торгують.
Не минайте ані титли, / Ніже тії коми.
Нема на світі України, / Немає другого Дніпра, / А ви претеся на чужину / Шукати доброго добра.
Схаменіться! Будьте люди, / Бо лихо вам буде! / Розкуються незабаром / Заковані люде.
Розкуйтеся, братайтеся.
Схаменіться, недолюди, / Діти юродиві!
Якби ви вчились так, як треба, / То й мудрость би була своя.
У нас воля виростала, / Дніпром умивалась, / У голови гори слала, / Степом укривалась!
Обніміться ж, брати мої, / Молю вас, благаю!