Ідейно художній аналіз 2. По чому дурні? „Де ти був-єсь, пробував-єсь? Роскажи, Іване!“ — „Та де вже я не бував-єм, Всюди був-єм, пане! Був в Адесі і Бендерах, В Ровнах і Полтаві, Ходив в Київ разів кілька, Бував і в Варшаві." „А по чому-ж там, Іване, Дурні продають ся?“ — „Та то, пане, як до дурня, Які попадуть ся! Дурень пан — заплатять більше, Бо честь таки знають, А як мужик, то звичайне: Без ціни спускають...“
Садо́к вишне́вий ко́ло ха́ти…» — вірш Тараса Григоровича Шевченка із циклу «В казематі». Вважається перлиною української та світової ліричної поезії. За словами дослідниці Шевченкової біографії та творчості Н. П. Чамати:
« Зміст і тональність вірша — світлий, життєствердний опис весняного вечора в українському селі, мрія про красу людських стосунків, про родинне щастя в гармонії з розкішною природою... Навіяна спогадами, імовірно часів власного дитинства, ідилія має явний підтекст, відтворюючи образ райського саду, Едему, що ним в уявленні Шевченка одвічна глибинна сутність України. «
Також, за словами Ніни Чамати, Шевченко поставив вірш у збірці «В казематі» на «центральну за значенням позицію».