Ідейно художній аналіз твора василя симоненка "гей, нові колумби й магеллани". тобто жанр, тема, ідея, основна думка, мотив, настрій, враження. іть будь ласка, хто аби щось знає про це.
Тема: звернення письменника до молоді, щоб вони вирушали у мандри і відкривали нове, ніким ще невідоме, цікаве, захоплююче. Ідея: сенс життя людини — пошуки, мандри, прагнення самоствердитися; заперечення байдужості, пасивності.
Основна думка: створення руху вперед, романтичного пориву, пошуку відкриттів і самовідкриттів. Художні засоби «Гей, нові Колумби й Магеллани» Звертання: «Гей, нові Колумби й Магеллани», «Кораблі!..», «Україно!..», «Друзі!..». Риторичні оклики: «Напнемо вітрила наших мрій!» «Кораблі! Шикуйтесь до походу!» «Мрійництво! Жаго моя! Живи!» «Відкривай духовні острови!» «Нидіє на якорі душа!» «Півень землю всю не розгребе!» «Шкварити байдужість на вогні!» Риторичні запитання: «Хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ж ми народжені тоді?» «Як нам помістити у корито Наші сподівання молоді?» Метафори: «кличуть … у мандри океани», «бухту … облизує прибій», «сподівання помістити», «нидіє… душа», «б’ються груди», «вітер… не остудить». Епітети: «молоді сподівання», «рідний народ», «духовні острови», «вітри тужаві». Тавтологія: «відкрито вже відкрите».
Основна думка: створення руху вперед, романтичного пориву, пошуку відкриттів і самовідкриттів. Художні засоби «Гей, нові Колумби й Магеллани» Звертання: «Гей, нові Колумби й Магеллани», «Кораблі!..», «Україно!..», «Друзі!..». Риторичні оклики: «Напнемо вітрила наших мрій!» «Кораблі! Шикуйтесь до походу!» «Мрійництво! Жаго моя! Живи!» «Відкривай духовні острови!» «Нидіє на якорі душа!» «Півень землю всю не розгребе!» «Шкварити байдужість на вогні!» Риторичні запитання: «Хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ж ми народжені тоді?» «Як нам помістити у корито Наші сподівання молоді?» Метафори: «кличуть … у мандри океани», «бухту … облизує прибій», «сподівання помістити», «нидіє… душа», «б’ються груди», «вітер… не остудить». Епітети: «молоді сподівання», «рідний народ», «духовні острови», «вітри тужаві». Тавтологія: «відкрито вже відкрите».