Ідейно-художній аналіз твору «Мені однаково, чи буду…» ✵ Із кількох змістових частин складається вірш?
✵ Чому автор пише таке.
Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині —
Однаковісінько мені.
✵ Що хотів сказати Т. Г. Шевченко в наступному рядку: «В неволі виріс між чужими…» ?
✵ Як ви можете пояснити ці рядки?
І, неоплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру.
✵ Як ви думаєте, що мав на увазі автор, коли писав…
І все з собою заберу,
Малого сліду не покину…
✵ Чи згодні ви з такою думкою Кобзаря, що він не залишив сліду в історії України?
✵ Як ви можете пояснити рядки?
… На нашій славній Україні,
На нашій — не своїй землі.
✵ Який художній засіб використав автор у рядках?
… На нашій славній Україні,
На нашій — не своїй землі.
✵ Ці останні п’ять рядків є кульмінацією поезії. Ліричний герой усією душею вболіває за долю України. Йому однаково, чи чекає його неволя, смерть, чи молитимуться за нього, чи забудуть. Але доля рідної української землі хвилює митця. Здається, що і після смерті поета його душа не заспокоїться доти, доки горе, сльози, страждання будуть на зболеній українській землі. Що ж найбільше тривожить Т. Шевченка? Про яких злих людей говорить поет? т Скажіть, будь ласка, яке слово неодноразово повторюється у творі? З якою метою його використовує автор?
Письменники використовують у своїх поезіях наказові форми, що також їх споріднює. Наприклад, вірш «Епіталама» М. Вороного промовляє: «Поспішайте від життя взяти все і все віддати!». О. Олесь у свою чергу лірично закликає: «Цілуй, цілуй, цілуй її, - Знов молодість не буде!». Обидва автори наголошують на тому, що необхідно отримувати насолоду від життя, тим самим розвиваючи гедоністичну («насолодницьку») тематику у своїй поезії.
Отже, в ліриці О. Олеся і М. Вороного чимало спільного. Зокрема спільні теми, мистецькебачення, світогляд. Однією з головних моделей у творах цих письменників можна вважати імператив (наказовість).