Один з кращих в відпочити влітку - це поїхати або піти на річку. Тут, біля води, прохолодно навіть у спеку. Як добре піти купатися, освіжитися у воді! А потім відпочивати на сонячному березі!
Річка несе свої води від витоку до гирла, а життя вирує у воді та на березі. Хлюпає риба, виблискують над водою бабки з прозорими крилами, гучно, наче бомби, стрибають у ряску жаби. А вечорами ці жаби влаштовують по берегах гучні концерти!
На річці можна нескінченно гати за живими істотами. Ось містечко стрижів: вони видовбали незліченну кількість норок на крутому березі. Вийшло кілька «поверхів» з окремими «квартирами».
Існує так багато розваг для відпочинку на річці! Можна влаштовувати на березі пікніки та смажити шашлики на мангалі. А ще добре прив'язати до дерева «тарзанку» та стрибати з неї у воду з шумом та бризками! Тільки місце має бути перевіреним, щоб нічого небезпечного, твердого або гострого не валялося на дні.
Прийдеш на річку та подивишся навкруги: ось сидить рибалка з вудкою, а от інші рибалки закинули сітки. Хтось ловить біля берега раків, вміло витягуючи їх голими руками з норок. Кожен знайде собі заняття на річці.
І звичайно, найкращий відпочинок на річці - це нею на човні, на катері, а якщо річка велика, як Дніпро, наприклад - то на теплоході. Тільки помандрувавши річкою, можна по-справжньому зрозуміти її красу. А якщо кататися на маленькому човнику без мотора, то можна почути звуки природи, побачити спокійну красу водної поверхні та зелених берегів, по-справжньому відпочити в тиші ...
Основна проблематика твору Ю. Федьковича «Три як рідні брати»Юрій Федькович написав понад шістдесят прозових творів, у яких автор порушив проблеми буковинських селян, безправного трудового народу, жовнірів цісарської армії. Він підносив голос протесту проти соціальної і родинної нерівності, возвеличував волелюбство, оспівував гордих і сильних людей. У повісті «Три як рідні брати» Федькович змалював реалістичні картини рекрутчини та поневірянь жовнірів. Правдиво показане горе й нещастя, які рекрутчина принесла до селянської родини. З горя захворіла мати вдома, ридають сестри, горюють брати. «А дома сум та плач», — такими словами автор виразив запальний настрій, що панував у родині. Далі Федькович описує життя Івана-бранця. Жорстока муштра, палична дисципліна, приниження людської гідності, знущання, залякування, — такою була атмосфера в цісарській армії. В камерах «дехто лає, дехто б’є, декого другі б’ють». Змальований у повісті й офіцер, капітан-садист. Він сердитий, недобрий, грубий, агресивний. При розмові не дивиться на солдат, вважаючи їх негідними уваги.Показав Федькович життя селян. Вдова помирає з голоду та холоду. Дочки наймитують «…у таких панів, … що і до церкви не пускають», не те щоб подбати про хвору матір. Автор показав, що підневільна праця була суспільним і морально-етичним злом. Намітилася у творі і класова структура тогочасного села, вимирають із голоду, страждають у невилазних злиднях, тяжко працюють бідні наймити, а сільські глитаї збагачуються за їхній рахунок. У повісті знайшли відображення й антицерковні мотиви. Піп забирає у тяжкохворого Івана за все, що в нього було. Священик байдужий до людського горя, жорстока і немилосердна людина, бо зміг сказати Іванові: «Чорт по твоїй душі!Юрій Федькович порушив у творі проблему родинних стосунків. Іван — люблячий син, уважний брат. Його дуже засмучує лист брата Онуфрія. Вирвавшись у відпустку, голодуючи сам, купує гостинці рідним. У недавно перехворілого десь береться сила, коли він побачив умираючу від голоду й холоду матір. «Для рідної неньки борзо дрівця рубаються». Іван — людина великої душевної краси, та ці душі спотворювала погоня за наживою. Таким є дядько Івана Андрій. Родинні стосунки для нього нічого не важать. Тільки б вижити самому. Дядько Андрій забирає в сестри останню корову.Дружба, взаємовиручка, солідарність — проблеми повісті «Три як рідні брати» Хоч і на родинному тлі, а показав Федькович прагнення простих людей боротися, жити вкупі у мирі та злагоді. Стверджував письменник,що має бути братерство різних національностей, пропагував доброту та щирість у взаєминах. Із змалює автор своїх героїв, милується їхнім благородством, утверджує їх моральне право на людське щастя.
Річка несе свої води від витоку до гирла, а життя вирує у воді та на березі. Хлюпає риба, виблискують над водою бабки з прозорими крилами, гучно, наче бомби, стрибають у ряску жаби. А вечорами ці жаби влаштовують по берегах гучні концерти!
На річці можна нескінченно гати за живими істотами. Ось містечко стрижів: вони видовбали незліченну кількість норок на крутому березі. Вийшло кілька «поверхів» з окремими «квартирами».
Існує так багато розваг для відпочинку на річці! Можна влаштовувати на березі пікніки та смажити шашлики на мангалі. А ще добре прив'язати до дерева «тарзанку» та стрибати з неї у воду з шумом та бризками! Тільки місце має бути перевіреним, щоб нічого небезпечного, твердого або гострого не валялося на дні.
Прийдеш на річку та подивишся навкруги: ось сидить рибалка з вудкою, а от інші рибалки закинули сітки. Хтось ловить біля берега раків, вміло витягуючи їх голими руками з норок. Кожен знайде собі заняття на річці.
І звичайно, найкращий відпочинок на річці - це нею на човні, на катері, а якщо річка велика, як Дніпро, наприклад - то на теплоході. Тільки помандрувавши річкою, можна по-справжньому зрозуміти її красу. А якщо кататися на маленькому човнику без мотора, то можна почути звуки природи, побачити спокійну красу водної поверхні та зелених берегів, по-справжньому відпочити в тиші ...