До 27 квітня повторити матеріал підручника на с. 212-214, письмово виконати завдання 4, 7(виписати 4 словосполучення, що є персоніфікацією), 9, котрі прописані на с 214.
Зміст легенди зосереджений навколо Мойсея, який став поводирем ізраїльського народу. Йому пощастило вижити серед масових вбивств єврейських дітей та потрапити у двір фараона. Там він ігав за приниженнями своїх земляків, накопичуючи гнів всередині.
Одного разу він не витримав і вчинив фізичну розправу з єгиптянином, який знущався над бідним євреєм.
Змушений поневірятися в пустелі, Мойсей натрапляє на
терновий кущ, який палає і не гасне. Звідти промовляє голос Господа, що наказав привести ізраїльський народ до Синайської
пустелі. Також Бог повідав Мойсею десять заповідей, які наразі становлять нерушимі правила життя.
Як виявилося, люди звикли до своїх рабських умов існування. Мойсею довелося скористатися своєю мудрістю та мистецтвом переконання, щоб пробуркати сонну свідомість євреїв та спонукати їх до дії. Він зумів розбудити в поневоленому натовпі відчуття єдності та національного самовизначення.
Євреї не лише усвідомили своє безвихідне становище в єгипетському полоні, а й змогли перебороти свої сумніви та довіритися Мойсею.
Провідна ідея твору проголошує складний шлях до волі та щастя, який полягає у постійній
боротьбі зі своїм страхом та політикою поневолювачів. Яскраво висвітлюються проблеми відносин між різними соціальними класами, наприклад, царями та його підданими. Також звертається увага на неймовірну силу внутрішньої віри.
Важко повірити у щось далеке і примарне, до якого треба шукати плутані шляхи з суцільними перешкодами. Адже простіше змиритися з долею та підставити свою шию під ярмо. Той, хто зможе всім серцем повірити у краще майбутнє та непохитно до нього просуватиметься, знайде цілющий оазис серед пустелі життя.
Мойсей виступає уособленням незламної віри та духовної сили, які до йому виконати Божий наказ та навернути на вірний шлях цілий народ. Хоча часто стежки заводили його на бездоріжжя, Мойсей знову і знову збирався з думками і продовжував пошуки святої землі далі.
Саме так потрібно рухатися до щастя, смислу життя, не дозволяючи стороннім особам керувати своїми думками.
Українська мова вважається однією з самих мелодійних мов світу. Однією з самих співучих націй в світі вважаються українці. Вони співають не тільки в святковий день чи на весіллі. Горе та розбите серце теж виливається в піснях. Взагалі, українська нація дуже співуча.
Визначною особистістю в пісенній культурі стоїть Маруся Чурай. Багато пісень цієї поетеси стали народними. Мабуть, немає українця, який не чув би хоча б одну пісню Марусі. Її тексти відображують жіночі почуття.
Біографія цієї жінки оповита таємницями та загадками. Немає ніяких
документальних фактів, що підтверджували б її існування. Та дослідники фольклору наполягають, що така історична особистість все ж таки існувала.
Маруся Чурай жила в сімнадцятому сторіччі в Полтаві. Вона була дочкою козака. Дівчина була закохана в парубка Григорія та матір хлопця була проти їх відносин. Він пішов на війну, а Маруся чекала свого коханого. Коли Григорій повернувся, то одружився на іншій в угоду своєї ненці. Глибока рана в душі дівчини не давала їй спокою. Вона загорілася ідеєю помсти. Тоді Маруся заварила зілля та отруїла свого коханого. Деякі літературні джерела пояснюють, що Григорій
сам випив отруту, бо дівчина приготувала її для себе.
Спрага помсти змінилася тяжкою втратою. Дівчина весь свій біль виливала в пісні. Саме непрості взаємовідносини між чоловіком та жінкою будують основу всього пісенного шляху поетеси.
Пісня «За світ встали козаченьки» є автобіографічною. Маруся в ній описує як проводжала Григорія на війну. Пісня показує відношення матері до сина, а також тепле відношення хлопця до своєї дівчини. Він просить матір піклуватися за дівчиною наче за своєю дитиною. Маруся описує, як саме їй було важко того дня і що вона «виплакала всі очі».
Страждання, очікування та переживання дівчини описані в пісні «Віють вітри, віють буйні». Зі стихією дівчина порівнює свої думки та передчуття чогось тривожного.
Трагічне завершення відносин відображене в пісні «Ой не ходи Гриша». Вона застерігає Григорія про наслідки своїх страждань. В цій пісні Маруся нагадує про зілля та зізнається в гріху. Вона вважає, що саме помста є гідною нагородою за вчинки хлопця.
Пісні Марусі Чурай дуже цікаві та являють собою зразок української пісенної культури. Багато українських видатних письменників використовували їх в своїх творах. Вклад поетеси в культуру України неоціненний.
Мойсея
Зміст легенди зосереджений навколо Мойсея, який став поводирем ізраїльського народу. Йому пощастило вижити серед масових вбивств єврейських дітей та потрапити у двір фараона. Там він ігав за приниженнями своїх земляків, накопичуючи гнів всередині.
Одного разу він не витримав і вчинив фізичну розправу з єгиптянином, який знущався над бідним євреєм.
Змушений поневірятися в пустелі, Мойсей натрапляє на
терновий кущ, який палає і не гасне. Звідти промовляє голос Господа, що наказав привести ізраїльський народ до Синайської
пустелі. Також Бог повідав Мойсею десять заповідей, які наразі становлять нерушимі правила життя.
Як виявилося, люди звикли до своїх рабських умов існування. Мойсею довелося скористатися своєю мудрістю та мистецтвом переконання, щоб пробуркати сонну свідомість євреїв та спонукати їх до дії. Він зумів розбудити в поневоленому натовпі відчуття єдності та національного самовизначення.
Євреї не лише усвідомили своє безвихідне становище в єгипетському полоні, а й змогли перебороти свої сумніви та довіритися Мойсею.
Провідна ідея твору проголошує складний шлях до волі та щастя, який полягає у постійній
боротьбі зі своїм страхом та політикою поневолювачів. Яскраво висвітлюються проблеми відносин між різними соціальними класами, наприклад, царями та його підданими. Також звертається увага на неймовірну силу внутрішньої віри.
Важко повірити у щось далеке і примарне, до якого треба шукати плутані шляхи з суцільними перешкодами. Адже простіше змиритися з долею та підставити свою шию під ярмо. Той, хто зможе всім серцем повірити у краще майбутнє та непохитно до нього просуватиметься, знайде цілющий оазис серед пустелі життя.
Мойсей виступає уособленням незламної віри та духовної сили, які до йому виконати Божий наказ та навернути на вірний шлях цілий народ. Хоча часто стежки заводили його на бездоріжжя, Мойсей знову і знову збирався з думками і продовжував пошуки святої землі далі.
Саме так потрібно рухатися до щастя, смислу життя, не дозволяючи стороннім особам керувати своїми думками.
https://ukrtvory.ru/biblijna-legenda-pro-mojseya.html
Українська мова вважається однією з самих мелодійних мов світу. Однією з самих співучих націй в світі вважаються українці. Вони співають не тільки в святковий день чи на весіллі. Горе та розбите серце теж виливається в піснях. Взагалі, українська нація дуже співуча.
Визначною особистістю в пісенній культурі стоїть Маруся Чурай. Багато пісень цієї поетеси стали народними. Мабуть, немає українця, який не чув би хоча б одну пісню Марусі. Її тексти відображують жіночі почуття.
Біографія цієї жінки оповита таємницями та загадками. Немає ніяких
документальних фактів, що підтверджували б її існування. Та дослідники фольклору наполягають, що така історична особистість все ж таки існувала.
Маруся Чурай жила в сімнадцятому сторіччі в Полтаві. Вона була дочкою козака. Дівчина була закохана в парубка Григорія та матір хлопця була проти їх відносин. Він пішов на війну, а Маруся чекала свого коханого. Коли Григорій повернувся, то одружився на іншій в угоду своєї ненці. Глибока рана в душі дівчини не давала їй спокою. Вона загорілася ідеєю помсти. Тоді Маруся заварила зілля та отруїла свого коханого. Деякі літературні джерела пояснюють, що Григорій
сам випив отруту, бо дівчина приготувала її для себе.
Спрага помсти змінилася тяжкою втратою. Дівчина весь свій біль виливала в пісні. Саме непрості взаємовідносини між чоловіком та жінкою будують основу всього пісенного шляху поетеси.
Пісня «За світ встали козаченьки» є автобіографічною. Маруся в ній описує як проводжала Григорія на війну. Пісня показує відношення матері до сина, а також тепле відношення хлопця до своєї дівчини. Він просить матір піклуватися за дівчиною наче за своєю дитиною. Маруся описує, як саме їй було важко того дня і що вона «виплакала всі очі».
Страждання, очікування та переживання дівчини описані в пісні «Віють вітри, віють буйні». Зі стихією дівчина порівнює свої думки та передчуття чогось тривожного.
Трагічне завершення відносин відображене в пісні «Ой не ходи Гриша». Вона застерігає Григорія про наслідки своїх страждань. В цій пісні Маруся нагадує про зілля та зізнається в гріху. Вона вважає, що саме помста є гідною нагородою за вчинки хлопця.
Пісні Марусі Чурай дуже цікаві та являють собою зразок української пісенної культури. Багато українських видатних письменників використовували їх в своїх творах. Вклад поетеси в культуру України неоціненний.