так характеристика яка і чия має бути ? головного героя, дивного звіра ? твір чи паспорт - паспорт героя підійде?
1. Митько (Дмитро Омельчук) - головний герой пригодницької повісті Ярослава Стельмаха "Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера", який займає у повісті одне з центральних місць.
2. Твір не містить опису героя, лише є згадка, коли бабуся Митька каже про онука "Та де там погладшав! Худющий, як і був", а дід Трохим відповідає їй: "… А то ж ніби й волосся було русяве, а це потемніло".
3. Вчинки героя: Митько рішучий, наполеглий, відважний. Коли потрібно було вмовити батьків Сергія відпустити його до бабусі в село, то Митько підготував заздалегідь цілу промову. Коли хлопці вирішили дізнатися, яка ж це таємнича істота живе в лісовому озері, то саме Митько запропонував брати в бібліотеці книги з зоології і шукати потрібну інформацію, "склав декілька таблиць і заучував їх напам'ять, хоча першої-ліпшої хвилини можна було в них заглянути". Коли хлопці вночі побачили як пливе в озері невідоме страхіття і кинулися навтьоки, то саме Митько прийняв рішення, що він повернеться, щоб таки роздививтися це створіння: "Крім нас же ніхто його не бачив… Я не по-біжу! Щоб потім розказати!.. Яке воно… ". Коли химера лісового озера почала кликати на порятунок Василевим голосом, то Митко не побоявся кинутися на дор хлопцеві.
4. Мова героя: У Митька добре підвішений язик. Саме Митько вів переговори з батьками Сергія, про те що вони обов"язково мусять відпустити їх до бабусі в село. І доводи наводив вагомі: "... пилюга, і розжарені спекотні вулиці — навіває сумні думки і сприяє перед-часному старінню наших організмів" А у селі їх чекало злиття "з природою після важкої праці й успішного закінчення п'ятого класу". І нехай для дорослих це виглядало кумедним, але мова героя свідчить про те, що хлопець він досить кмітливий.
5. Ставлення до героя інших персонажів твору. Сергій поважає і признає авторитет свого друга. Це видно з того, як Сергієві було соромно, коли він заснув на посту і Митько задав йому прочуханки. Зате коли сам Митько також заснув на тому ж посту, то Сергій не зловтішався, а накрив друга ковдрою. Бабуся любить онука і не розуміє, чому батьки нарікають на такого чудового хлопця.
6. Додаткові художні відомості... під час читання повісті видно як поступово змінєються хлопець. Його прагнення дізнатися, що ж за дивна істота живе в озері, настільки захопили хлопця, що він сам не помітив, як "вперше .. назвав ...ботанічку Іриною Семенівною". А ще, мені здається, якби Митько раніше дізнався, що Василь весь цей час їх дурив, то "вибив йому бубни", як пропонував Сергій. А Митько подякував Василю за те, що він "влаштував такі чудові канікули" Адже за цей час хлопці відкрили для себе такий світ, який Василю і не снився.
7. Автор позитивно ставиться до героя. Відчувається, що він вважає його хай і хлопчиськом, але досить відповідальним, відважним, справедливим.
8. Моє ставлення до героя. Мені подобається Митько своєю відвагою, наполегливістю, надійністю, вмінням вирішувати проблеми.
«причи́нна» — романтична тараса шевченка, написана орієнтовно в 1837 році в петербурзі, один з ранніх творів поета.
датується орієнтовно на підставі свідчень шевченка в автобіографії (де він називає «причинну» серед ранніх своїх творів) та на допиті в iii відділі у справі кирило-мефодіївського братства 21 квітня 1847 року (під час якого поет зазначив, що почав писати вірші 1837), а також на підставі повідомлення євгена гребінки в листі догригорія квітки-основ'яненка від 18 листопада 1838 року про передачу шевченком творів для публікації в альманасі «ластівка».
автограф невідомий. найраніший повний текст, що дійшов до сьогодні, — першодрук в альманасі «ластівка».
«причинна» — один із ранніх творів шевченка, написаний ще до його викупу з кріпацтва. в автобіографії поет зазначив, що перші вірші складалися ним у петербурзі влітньому саду і що з численних ранніх своїх спроб він згодом опублікував тільки «причинна»:
«у цьому саду і в той же час почав він[1]робити етюди у віршованому мистецтві; з багаточисельних спроб він згодом надрукував лише одну «причинна»[2].
як свідчить запис аполлона мокрицького у щоденнику, 31 березня 1837 року він показував вірш шевченка карлу брюллову та віктору григоровичу:
«показав його вірш, яким брюллов був надзвичайно задоволений, і, побачивши з оного думки і почуття молодої людини, зважився витягати його з кріпосного стану»[5].
Відповідь:
так характеристика яка і чия має бути ? головного героя, дивного звіра ? твір чи паспорт - паспорт героя підійде?
1. Митько (Дмитро Омельчук) - головний герой пригодницької повісті Ярослава Стельмаха "Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера", який займає у повісті одне з центральних місць.
2. Твір не містить опису героя, лише є згадка, коли бабуся Митька каже про онука "Та де там погладшав! Худющий, як і був", а дід Трохим відповідає їй: "… А то ж ніби й волосся було русяве, а це потемніло".
3. Вчинки героя: Митько рішучий, наполеглий, відважний. Коли потрібно було вмовити батьків Сергія відпустити його до бабусі в село, то Митько підготував заздалегідь цілу промову. Коли хлопці вирішили дізнатися, яка ж це таємнича істота живе в лісовому озері, то саме Митько запропонував брати в бібліотеці книги з зоології і шукати потрібну інформацію, "склав декілька таблиць і заучував їх напам'ять, хоча першої-ліпшої хвилини можна було в них заглянути". Коли хлопці вночі побачили як пливе в озері невідоме страхіття і кинулися навтьоки, то саме Митько прийняв рішення, що він повернеться, щоб таки роздививтися це створіння: "Крім нас же ніхто його не бачив… Я не по-біжу! Щоб потім розказати!.. Яке воно… ". Коли химера лісового озера почала кликати на порятунок Василевим голосом, то Митко не побоявся кинутися на дор хлопцеві.
4. Мова героя: У Митька добре підвішений язик. Саме Митько вів переговори з батьками Сергія, про те що вони обов"язково мусять відпустити їх до бабусі в село. І доводи наводив вагомі: "... пилюга, і розжарені спекотні вулиці — навіває сумні думки і сприяє перед-часному старінню наших організмів" А у селі їх чекало злиття "з природою після важкої праці й успішного закінчення п'ятого класу". І нехай для дорослих це виглядало кумедним, але мова героя свідчить про те, що хлопець він досить кмітливий.
5. Ставлення до героя інших персонажів твору. Сергій поважає і признає авторитет свого друга. Це видно з того, як Сергієві було соромно, коли він заснув на посту і Митько задав йому прочуханки. Зате коли сам Митько також заснув на тому ж посту, то Сергій не зловтішався, а накрив друга ковдрою. Бабуся любить онука і не розуміє, чому батьки нарікають на такого чудового хлопця.
6. Додаткові художні відомості... під час читання повісті видно як поступово змінєються хлопець. Його прагнення дізнатися, що ж за дивна істота живе в озері, настільки захопили хлопця, що він сам не помітив, як "вперше .. назвав ...ботанічку Іриною Семенівною". А ще, мені здається, якби Митько раніше дізнався, що Василь весь цей час їх дурив, то "вибив йому бубни", як пропонував Сергій. А Митько подякував Василю за те, що він "влаштував такі чудові канікули" Адже за цей час хлопці відкрили для себе такий світ, який Василю і не снився.
7. Автор позитивно ставиться до героя. Відчувається, що він вважає його хай і хлопчиськом, але досить відповідальним, відважним, справедливим.
8. Моє ставлення до героя. Мені подобається Митько своєю відвагою, наполегливістю, надійністю, вмінням вирішувати проблеми.
Пояснення:
«причи́нна» — романтична тараса шевченка, написана орієнтовно в 1837 році в петербурзі, один з ранніх творів поета.
датується орієнтовно на підставі свідчень шевченка в автобіографії (де він називає «причинну» серед ранніх своїх творів) та на допиті в iii відділі у справі кирило-мефодіївського братства 21 квітня 1847 року (під час якого поет зазначив, що почав писати вірші 1837), а також на підставі повідомлення євгена гребінки в листі догригорія квітки-основ'яненка від 18 листопада 1838 року про передачу шевченком творів для публікації в альманасі «ластівка».
автограф невідомий. найраніший повний текст, що дійшов до сьогодні, — першодрук в альманасі «ластівка».
«причинна» — один із ранніх творів шевченка, написаний ще до його викупу з кріпацтва. в автобіографії поет зазначив, що перші вірші складалися ним у петербурзі влітньому саду і що з численних ранніх своїх спроб він згодом опублікував тільки «причинна»:
«у цьому саду і в той же час почав він[1]робити етюди у віршованому мистецтві; з багаточисельних спроб він згодом надрукував лише одну «причинна»[2].як свідчить запис аполлона мокрицького у щоденнику, 31 березня 1837 року він показував вірш шевченка карлу брюллову та віктору григоровичу:
«показав його вірш, яким брюллов був надзвичайно задоволений, і, побачивши з оного думки і почуття молодої людини, зважився витягати його з кріпосного стану»[5].