В Рассказе Астафьева «Конь с розовой гривой» рассказывается о жизни мальчика.Бабушка обещала ему купить пряник,только за то,если он соберёт целую корзину земляники.Вот мальчик и отправился за ней.Потому что пряник в то время был дорогой и достать было его не легко.Мальчик признается бабушке что он не смог собрать целую корзину.А ведь до этого он поспорил с мальчиками что он все сьест.Но мальчишки сьедают за него все ягоды и упрекают его в жадности.Мальчику об произошедшем было сложно это сказать бабушке и он все же решился.Но бабушка его любила и поняла об произошедшем.Бабушка всё равно вручила пряник и мальчик был рад ему.Ведь автор хотел сказать что нужно отвечать за свои поступки.И даже если какая нибудь тайна,то рано или поздно о ней узнают.Так что лучше рассказать о ней раньше чем позже.
Пісня — душа народу. Більш влучного визначення годі й шукати. Це аксіома, яка не потребує доведення.
Кожен народ, як і кожна людина, має душу. Саме вона вирізняє один народ з-поміж інших. Лише вона здатна втримати від хибного кроку, захистити від чужого свавілля, розрадити у години скорботи та смутку, дарувати радість та сміх у щасливі дні.
Душа — це менталітет, народна свідомість.
Усі ці переживання виливалися у народних піснях. Слухаєш ці пісні — і ніби поринаєш у глибини історії свого народу. Ближче пізнаєш своїх пращурів, пишаєшся їхньою мужністю та звитягою, захоплюєшся їхнім почуттям гумору і відчуваєш невимовну радість від того, що ти є частинкою цього великого українського роду.
Народна приказка говорить: «Казка — брехня, а пісня — правда». Сумніватися у мудрості народній, перевіреній століттями, не доводиться
В Рассказе Астафьева «Конь с розовой гривой» рассказывается о жизни мальчика.Бабушка обещала ему купить пряник,только за то,если он соберёт целую корзину земляники.Вот мальчик и отправился за ней.Потому что пряник в то время был дорогой и достать было его не легко.Мальчик признается бабушке что он не смог собрать целую корзину.А ведь до этого он поспорил с мальчиками что он все сьест.Но мальчишки сьедают за него все ягоды и упрекают его в жадности.Мальчику об произошедшем было сложно это сказать бабушке и он все же решился.Но бабушка его любила и поняла об произошедшем.Бабушка всё равно вручила пряник и мальчик был рад ему.Ведь автор хотел сказать что нужно отвечать за свои поступки.И даже если какая нибудь тайна,то рано или поздно о ней узнают.Так что лучше рассказать о ней раньше чем позже.
Объяснение:
читай будет полезно
Пісня — душа народу. Більш влучного визначення годі й шукати. Це аксіома, яка не потребує доведення.
Кожен народ, як і кожна людина, має душу. Саме вона вирізняє один народ з-поміж інших. Лише вона здатна втримати від хибного кроку, захистити від чужого свавілля, розрадити у години скорботи та смутку, дарувати радість та сміх у щасливі дні.
Душа — це менталітет, народна свідомість.
Усі ці переживання виливалися у народних піснях. Слухаєш ці пісні — і ніби поринаєш у глибини історії свого народу. Ближче пізнаєш своїх пращурів, пишаєшся їхньою мужністю та звитягою, захоплюєшся їхнім почуттям гумору і відчуваєш невимовну радість від того, що ти є частинкою цього великого українського роду.
Народна приказка говорить: «Казка — брехня, а пісня — правда». Сумніватися у мудрості народній, перевіреній століттями, не доводиться