До ть будь ласка
тест до оповідання Білий кінь Шептало
1.Епіграфом до твору В. Дрозд обрав слова:
А. Е. Ремарка
Б. Р. Рільке
В. О. Пушкіна
Г. П. Загребельного
2. Якої шкоди завдав підпасок коню?
А. Поранив ногу
Б. вибив око
В. поранив шкіру на спині
Г. обпік худобу
3. Робота яку недолюблював виконувати білий кінь?
А. перевозити гній
Б. орати поле
В. їздити до міста
Г. катати малих дітей у святкові дні
4. Якого кольору був Шептало коли повернувся додому після вільної про гулянки
А. Сірого
Б. Білого
В. Вороного
Г. чорного
5. за Шепталову сваволю Степан називав його
А. ледачим зіллям
Б. старою клячею
В. лиходієм
Г. хитрим стрибунцем
6. Мама білого коня працювала у
А. селян обробляючи землю
Б. цирку розважаючи публіку
В. фермера
Г. лісника
7. вирвавшись на волю кінь Шептало побіг
А. до лісу
Б. понад берегом річки по мілині
В.вздовж проїжджої частини дороги
Г. додому
8. Стукіт копит коня порівнювався із
А. гуркотом на небі
Б. рухом поїзда по залізничній колії
В. звуком дятла який перебував на стовбурі дерева
Г. музичним танком
9. предки Шептала
А. були спортивними конями
Б. виступали в цирку
В. возили конів
Г. брали участь у військових подіях
10. на думку Шептала головне що дано білим коням так це
А. спритність
Б. кмітливість
В. розум
Г. вміння поводитися з людиною
11. як білий кінь охарактеризував сам себе? Він був
А. брикливим і жорстоким
Б. байдужим до всього
В. принциповим і водночас відповідальним
Г. покірним і роботящим
12. про що розповідала мама Шептала коли той був малим
А. Важке коняче життя
Б. дідів і правдідів
В. майбутню його красу силу і велич
Г. необхідність якісного харчування
український фольклор налічує досить багато дум. усі вони по-своєму особливі і дуже цікаві. але серед них є одна, яка мені подобається найбільше.
головними героями дум в основному виступають мужні, сміливі чоловіки, оборонці рідної землі, жінки зустрічаються дуже рідко. мене найбільше приваблює образ марусі богуславки з однойменної думи.
ми бачимо перед собою молоду дівчину, полонену турецьким паном. у подібній ситуації багато б жінок не витримали, але не вона. маруся вижила, пристосувавшись до свого становища.
можна сказати, що вона зрадила своїй країні, ставши дружиною турецького пана. але це не так. у житті їй випала складна доля, і смілива дівчина вирішила прийняти її такою, як вона є. якби вона так не зробила, то, може, і не змогла б урятувати невільників.
прийнявши життя в полоні, вона розуміє, що назад немає дороги, що в україну вона більше не повернеться:
та нехай мене, дівки-бранки,
марусі, попівни богуславки,
з неволі не викупає,
бо вже я потурчилась, побусурменилась
для розкоші турецької,
для лакомства нещасного!
ми не знаємо, що сталося з нею після втечі невільників. можливо, пан її за це жорстоко покарав. але вона, незважаючи на це, врятувала полонених:
вислухай, боже, у просьбах щирих,
у нещасних молитвах
нас, бідних невольників!
проста українська дівчина маруся, забувши про себе, героїчно визволила невільників з турецького полону. тим самим вона заслужила собі вічну пам’ять і вдячність україни.