16. Федька автор порівнює з комашинкою. Цитата: Здавалось, ось-ось налетить на нього ота кучугура криги, зітре, зімне й сліду не зостанеться од комашинки-хлопчика.
20. Стьопка, Грицик, Спірка та інші хлопці. Цитата "Раз під вечір Стьопка, Грицик, Спірка та інші хлопці пускали кораблики по вулиці".
22. Спірка, Васька. Грицик, Стьопка і Спірка - запускали повітряного змія і кораблики; з Стьопкою і Ваською Федько гуляв під дощем, з Спіркою і Стьопокою Федько був на річці, коли скрисла крига, там з ними ще ув"язався Толя.
23. Федько з Толіком забилися на ножика: або ножик Толика з косятною ручкою, або чижика Федька. Спір запропонував Федько - Цитата: — Ну, давай! Об що йдеш! Як перейду, даси мені свій ножик, що з костяною ручкою. А як не перейду, я тобі дам свого чижика.
Дiалог. Уривок з твору Всеволода Нестайко "Тореодори з Васюкiвки":
- Слухай, - раптом каже Ява, - а давай зробимо... пiдводного човна. - Давай, - не задумуючись кажу я. I тiльки тодi питаю: - А з чого? - Iз старої плоскодонки. Отої, що бiля верби... напiвзатоплена. - А як? -Воду вичерпати, дiрки позатикати, просмолити, верх забити дошками. Отут перископ. Отут люк. На дно баласт. - А двигун? - На веслах буде. Нам же не треба, щоб дуже швидкохiдний. Аби пiдводний. - А дихати? - Через перископ. - А на поверхню як випливати? - Баласт накинем i випливемо.
Відповідь:
16. Федька автор порівнює з комашинкою. Цитата: Здавалось, ось-ось налетить на нього ота кучугура криги, зітре, зімне й сліду не зостанеться од комашинки-хлопчика.
20. Стьопка, Грицик, Спірка та інші хлопці. Цитата "Раз під вечір Стьопка, Грицик, Спірка та інші хлопці пускали кораблики по вулиці".
22. Спірка, Васька. Грицик, Стьопка і Спірка - запускали повітряного змія і кораблики; з Стьопкою і Ваською Федько гуляв під дощем, з Спіркою і Стьопокою Федько був на річці, коли скрисла крига, там з ними ще ув"язався Толя.
23. Федько з Толіком забилися на ножика: або ножик Толика з косятною ручкою, або чижика Федька. Спір запропонував Федько - Цитата: — Ну, давай! Об що йдеш! Як перейду, даси мені свій ножик, що з костяною ручкою. А як не перейду, я тобі дам свого чижика.
Пояснення:
- Слухай, - раптом каже Ява, - а давай зробимо... пiдводного човна.
- Давай, - не задумуючись кажу я. I тiльки тодi питаю: - А з чого?
- Iз старої плоскодонки. Отої, що бiля верби... напiвзатоплена.
- А як?
-Воду вичерпати, дiрки позатикати, просмолити, верх забити дошками. Отут перископ. Отут люк. На дно баласт.
- А двигун?
- На веслах буде. Нам же не треба, щоб дуже швидкохiдний. Аби пiдводний.
- А дихати?
- Через перископ.
- А на поверхню як випливати?
- Баласт накинем i випливемо.