Твір на тему "Хто винен у смерті риби" за твором "Говорюща риба":
Нещодавно на уроці української літератури ми прочитали дуже повчальний твір "Говорюща риба". У ній розповідається про чоловіка-рибалку, який знайшов собі друга в рибі. Запросивши рибу в гості, він відійшов, а коли повернувся, то його жінка вже засмажила рибу. Так хто ж винен у смерті риби?
На мою думку, у смерті риби винні чоловік та частково його дружина. Жінці ніколи розмовляти про високі справи - вона заклопотана домашнім господарством. Якби чоловік більше приділяв часу родині, то дружина б була менш завантажена, а у подружжя було б більше часу на розмови. Тому у більшій мірі винуватцем є чоловік.
В цьому році зима не вдягала білої свити. Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав. Пошукала, поплакала... Що ж робити? -- Бідувала в старій із торішніх зів’ялих трав.
Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць. Сперечалася з морем, несла сум’яття вітрів. Все збиралась на силі, та не встигла огледіться, Як проснулись дерева і на Одрі лід потемнів.
Крига буйно ломилась у відкриті двері протоки. Лід кришився, б’ючись об каміння берегове... І нарешті по Одрі -темній, широкій - На останній крижині самотня чайка пливе.
- Ти куди ж розігналась? Чи бува не до самого моря? Чайки держаться гурту, а ти відпливеш одна. А крижина тонка. А крижина майже прозора... Ну, а що, як її підмиє вода весняна?
Ну, а що, коли їй та удержать тебе несила? затріщить і відломиться... Піде вода кругами... - Дивна людино! Я ж маю крила, Нащо крилатим ґрунт під ногами?
Твір на тему "Хто винен у смерті риби" за твором "Говорюща риба":
Нещодавно на уроці української літератури ми прочитали дуже повчальний твір "Говорюща риба". У ній розповідається про чоловіка-рибалку, який знайшов собі друга в рибі. Запросивши рибу в гості, він відійшов, а коли повернувся, то його жінка вже засмажила рибу. Так хто ж винен у смерті риби?
На мою думку, у смерті риби винні чоловік та частково його дружина. Жінці ніколи розмовляти про високі справи - вона заклопотана домашнім господарством. Якби чоловік більше приділяв часу родині, то дружина б була менш завантажена, а у подружжя було б більше часу на розмови. Тому у більшій мірі винуватцем є чоловік.
вот-
В цьому році зима не вдягала білої свити.
Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав.
Пошукала, поплакала... Що ж робити? --
Бідувала в старій із торішніх зів’ялих трав.
Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць.
Сперечалася з морем, несла сум’яття вітрів.
Все збиралась на силі, та не встигла огледіться,
Як проснулись дерева і на Одрі лід потемнів.
Крига буйно ломилась у відкриті двері протоки.
Лід кришився, б’ючись об каміння берегове...
І нарешті по Одрі -темній, широкій -
На останній крижині самотня чайка пливе.
- Ти куди ж розігналась? Чи бува не до самого моря?
Чайки держаться гурту, а ти відпливеш одна.
А крижина тонка. А крижина майже прозора...
Ну, а що, як її підмиє вода весняна?
Ну, а що, коли їй та удержать тебе несила?
затріщить і відломиться... Піде вода кругами...
- Дивна людино! Я ж маю крила,
Нащо крилатим ґрунт під ногами?