Головні герої «Момент»: революціонер, панночка Муся, контрабандист Семен Пустун. Головний герой оповідання – тюремний оповідач на прізвисько Шехе-резада. Він розповів своїм товаришам дивовижну історію про казкову зустріч з панною Мусею на державному кордоні. Їх зустріч – дивовижний подарунок долі двом одиноким душам. “Момент” Винниченко образ панни Мусі Образ Панни – це втілення ідеї вічної жіночності, краси й загадкової незбагненності, Опис зовнішності«Сама настояща, городська панна, в гарненьких черевиках, що визирали з-під сукні, із солом’яним бриликом на колінах» Очі«А очі, як у зляканої лані, променисті, Чисті, великі». «Очі горіли напруженням і були великі, Прекрасні» Сміх«Ах, якби ви знали, який сміх у неї був! А сміх є дзеркало душі» Манери поведінки«Галантно повела вона рукою круг себе» «Вона вийняла з-під свитки хусточку і почала витирати мій лоб із серйозним і заклопотаним поглядом» Зовнішність в екстремальних ситуаціях«Панна, з повислими на ній соломинками, з великими очима, із суворо застиглою постаттю, здавалась якоюсь фантастичною феєю». «Волосся висмикнулось з-під хустки й дикими, серпосхожими пасмами обіймали лице. Свитка незграбно висіла на плечах і тягнула їх донизу». «З висмикнутим волоссям, з великими палаючими очима, з міцно стиснутими устами, зігнута, вона здавалась якимсь дивним, прекрасним звіром, сильним, напруженим, диким». «Очі горіли їй, лице дрижало великим, безумним щастям побіди, побіди життя». Риси характеру«Убити себе зумію». «А знаєте, мені чогось зовсім не страшно… Цікаво тільки дуже». «—… Ви надзвичайно гарні зараз. — Я не знаю, що треба сказати на це» Вчинки«Стражники трусять уже товаришів… Якусь панночку шукають». Погляди на життя«…А ім’я — пошлість». «Як мене вб’ють,… напишіть так: «Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як вмирають ті, що люблять життя». Більше нічого» «— Наше кохання повинно вмерти зараз, щоб, як хтось сказав, ніколи не вмирати». «А вона, ніби дивлячись собі в душу, обривисто-напружено говорила: — Щастя — момент. Далі вже буденщина, пошліть… Саме найбільше щастя буде мізерним в порівнянні з цим. Значить зовсім не буде». «— Я буду носити вас в душі» Муся впевнена, що щастя – це сукупність коротеньких моментів. Людина все життя щасливою не може бути. Але не слід втрачати оптимізму й любові до життя.
Про Остапа Тріску в творі не так багато інформації, але з того, що є можна зробити такий висновок:
Ім’я та прізвище Остап Тріска
Вік: вік його в творі точно не вказаний, але якщо козаки признали його своїм ватажком (а це було до снаги не всім), то, думаю, що це був козак віком десь біля 30 років, тобто, ще досить молодий і сильний, щоб брати участь у битвах, і разом з тим, вже досить досвідчений, щоб бути ватажком.
Соціальний стан, походження – про це в творі згадки немає, але, думаю. що він був із звичайної козацької або селянської сім’ї
Портрет, особливі прикмети: про це в творі згадки теж немає, але всі козаки носили оселедець і довгі вуса. Козаки, які вже не раз брали участь у походах і битвах, першим ділом підбирали собі гарного коня і добру зброю. За гарним і дорогим одягом козаки не гналися, а тому, думаю, що одяг на ньому такий же як, наприклад, у Семена Непорадного: широчезні червоні штани, які підперезані широким шовковим поясом. На ногах добрі шкапові чоботи. Сорочка подерта й на грудях широко розхристана.
Місце проживання: про це у тексті теж згадки немає. Але таке враження, що його домівкою були степ широкий та Січ-матінка.
б життя: все своє свідоме життя Остап віддав козацьким походам.
Родина про те в тексті згадки немає, але своїх побратимів-козаків перед смертю він називає "братцями". Можливо, що сім’єю він не встиг обзавестися .
Оточення (друзі, вороги) друзі Остапа – його козаки-побратими, а вороги – татари, які не дають спокою його рідній землі і простому народу.
Життєвий девіз. про це в творі згадки немає, але напевне, як у Семена Непорадного "Господи хрещений народ!"
Мета життя: боротьба з татарами
Захоплення, уподобання: козацька справа
Риси характеру
позитивні: Остап веселий, сміливий, кмітливий, уміє слухати і, як сказано у творі, "мотати на вус", він знає татарську мову, отже досить розумний, справедливий (він не дозволив вбити полоненого татарина), добрий (коли почув про те, що татари взяли в полон багато людей із вки, одразу ж почав думати над тим, як би визволити бранців)
негативні: Остап як ватажок трішки легковажний - недаремно ж козаки з сотні Андрія Недолі застали їх зненацька в степу; Остап запальний (коли Недоля зробив йому зауваження за легковажність, то Остап готовий був схопитися за шаблю); Остап ладен був вже нападати на татарський кіш, щоб визволити бранців і лише помірковані слова діда Панаса заставили його все як слід обдумати. Саме його вдача зірвиголови змусила його одному вступити в бій з великою кількістю татар (коли загін Остапа мав виманити татарів до основних сил козаків).
Моє ставлення до героя Я захоплююся козацькою вдачею Остапа Тріски, його хоробрістю, мужністю, силою, хвацькістю, знанням бойових мистецтв. Разом з тим, мені дуже шкода, що такий славний козак загинув. На мій погляд, його самопожертва у тій ситуації не була єдиним можливим вірним рішенням.
Головні герої «Момент»: революціонер, панночка Муся, контрабандист Семен Пустун. Головний герой оповідання – тюремний оповідач на прізвисько Шехе-резада. Він розповів своїм товаришам дивовижну історію про казкову зустріч з панною Мусею на державному кордоні. Їх зустріч – дивовижний подарунок долі двом одиноким душам. “Момент” Винниченко образ панни Мусі Образ Панни – це втілення ідеї вічної жіночності, краси й загадкової незбагненності, Опис зовнішності«Сама настояща, городська панна, в гарненьких черевиках, що визирали з-під сукні, із солом’яним бриликом на колінах» Очі«А очі, як у зляканої лані, променисті, Чисті, великі». «Очі горіли напруженням і були великі, Прекрасні» Сміх«Ах, якби ви знали, який сміх у неї був! А сміх є дзеркало душі» Манери поведінки«Галантно повела вона рукою круг себе» «Вона вийняла з-під свитки хусточку і почала витирати мій лоб із серйозним і заклопотаним поглядом» Зовнішність в екстремальних ситуаціях«Панна, з повислими на ній соломинками, з великими очима, із суворо застиглою постаттю, здавалась якоюсь фантастичною феєю». «Волосся висмикнулось з-під хустки й дикими, серпосхожими пасмами обіймали лице. Свитка незграбно висіла на плечах і тягнула їх донизу». «З висмикнутим волоссям, з великими палаючими очима, з міцно стиснутими устами, зігнута, вона здавалась якимсь дивним, прекрасним звіром, сильним, напруженим, диким». «Очі горіли їй, лице дрижало великим, безумним щастям побіди, побіди життя». Риси характеру«Убити себе зумію». «А знаєте, мені чогось зовсім не страшно… Цікаво тільки дуже». «—… Ви надзвичайно гарні зараз. — Я не знаю, що треба сказати на це» Вчинки«Стражники трусять уже товаришів… Якусь панночку шукають». Погляди на життя«…А ім’я — пошлість». «Як мене вб’ють,… напишіть так: «Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як вмирають ті, що люблять життя». Більше нічого» «— Наше кохання повинно вмерти зараз, щоб, як хтось сказав, ніколи не вмирати». «А вона, ніби дивлячись собі в душу, обривисто-напружено говорила: — Щастя — момент. Далі вже буденщина, пошліть… Саме найбільше щастя буде мізерним в порівнянні з цим. Значить зовсім не буде». «— Я буду носити вас в душі» Муся впевнена, що щастя – це сукупність коротеньких моментів. Людина все життя щасливою не може бути. Але не слід втрачати оптимізму й любові до життя.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/moment-vinnichenko-obrazi/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Відповідь:
Про Остапа Тріску в творі не так багато інформації, але з того, що є можна зробити такий висновок:
Ім’я та прізвище Остап Тріска
Вік: вік його в творі точно не вказаний, але якщо козаки признали його своїм ватажком (а це було до снаги не всім), то, думаю, що це був козак віком десь біля 30 років, тобто, ще досить молодий і сильний, щоб брати участь у битвах, і разом з тим, вже досить досвідчений, щоб бути ватажком.
Соціальний стан, походження – про це в творі згадки немає, але, думаю. що він був із звичайної козацької або селянської сім’ї
Портрет, особливі прикмети: про це в творі згадки теж немає, але всі козаки носили оселедець і довгі вуса. Козаки, які вже не раз брали участь у походах і битвах, першим ділом підбирали собі гарного коня і добру зброю. За гарним і дорогим одягом козаки не гналися, а тому, думаю, що одяг на ньому такий же як, наприклад, у Семена Непорадного: широчезні червоні штани, які підперезані широким шовковим поясом. На ногах добрі шкапові чоботи. Сорочка подерта й на грудях широко розхристана.
Місце проживання: про це у тексті теж згадки немає. Але таке враження, що його домівкою були степ широкий та Січ-матінка.
б життя: все своє свідоме життя Остап віддав козацьким походам.
Родина про те в тексті згадки немає, але своїх побратимів-козаків перед смертю він називає "братцями". Можливо, що сім’єю він не встиг обзавестися .
Оточення (друзі, вороги) друзі Остапа – його козаки-побратими, а вороги – татари, які не дають спокою його рідній землі і простому народу.
Життєвий девіз. про це в творі згадки немає, але напевне, як у Семена Непорадного "Господи хрещений народ!"
Мета життя: боротьба з татарами
Захоплення, уподобання: козацька справа
Риси характеру
позитивні: Остап веселий, сміливий, кмітливий, уміє слухати і, як сказано у творі, "мотати на вус", він знає татарську мову, отже досить розумний, справедливий (він не дозволив вбити полоненого татарина), добрий (коли почув про те, що татари взяли в полон багато людей із вки, одразу ж почав думати над тим, як би визволити бранців)
негативні: Остап як ватажок трішки легковажний - недаремно ж козаки з сотні Андрія Недолі застали їх зненацька в степу; Остап запальний (коли Недоля зробив йому зауваження за легковажність, то Остап готовий був схопитися за шаблю); Остап ладен був вже нападати на татарський кіш, щоб визволити бранців і лише помірковані слова діда Панаса заставили його все як слід обдумати. Саме його вдача зірвиголови змусила його одному вступити в бій з великою кількістю татар (коли загін Остапа мав виманити татарів до основних сил козаків).
Моє ставлення до героя Я захоплююся козацькою вдачею Остапа Тріски, його хоробрістю, мужністю, силою, хвацькістю, знанням бойових мистецтв. Разом з тим, мені дуже шкода, що такий славний козак загинув. На мій погляд, його самопожертва у тій ситуації не була єдиним можливим вірним рішенням.
Пояснення: