До ть!!
Прочитайте поданий текст і виконайте завдання.
(1)Степові озера України значно відрізняються від озер північних регіонів.(2)Те що вони розташовані переважно у приморській смузі лише деякі поза нею переважно по Сіверському Дінцю обумовлює своєрідність природи їх.(3) Ці здебільшого солоні або солонуваті озера зі своєрідною рослинністю.
(4) Одна з яскравих рис степових озер це багатство їх фауни особливо світу птахів.(5)Ці озера своєрідні оазиси в посушливому степовому краю.(6)Ці озера лікувальні.
1.НЕ містить словосполучень речення
а)1
б)3
в)4
г)6
2.Складним є речення
а)1
б)2
в)4
г)5
У цей день в церкві святять свічки, які називають громічними, та воду. З освяченою свічечкою обходять все господарство, щоб вона святим своїм полум'ям дістала кожен куточок і захистила господу від всього злого, різної нечистої сили. Вважається, що після Стрітення починає прокидатися земля і вилітають з вирію птахи, щоб повернутися додому.
Через місяць, 14 березня, святкують день Явдохи. І з ним також пов'язане дійство зустрічі весни, яке називають гуканням весни. Кликали весну так:
Ой весна, весна, днем красна,
Що ти нам, весно, принесла?
Доручали це зробити дітям. Але спочатку мами та бабусі випікали печиво у формі пташок «жайворонків» з тіста. З ними малеча й ходила на світанку гукати весну.
Раніше на день Явдохи молодь збиралася за селом чи містом на луках, узліссі. Тут водили хороводи. Народне прислів'я каже: «Там, де хоровод ходить, там жито родить». Молодь співала обрядові пісні: гаївки та веснянки. Деякі з них дійшли й до нашого часу. А ще закопували в землю горщик з кашею. В народі вважали, що за зиму земля зголодніла, її потрібно нагодувати. Тому у землю закопували горщик. Ховали його обов'язково під березою — деревом, яке одним з першим прокидається навесні.
«Кидай сани, бери віз!» Ця народна приповідка відома, мабуть, усім. Вона означає, що вже починається дружна весна, розтанув сніг. Пов'язаний цей вислів також з обрядовими дійствами, якими зустрічають весну. Відбуваються вони в кінці березня, на день Олексія.
У народі до цього дня ставлять з особливою повагою. З ним пов'язано дуже багато прикмет і повір'їв, які стосуються змін в природі. В народі вірили, що на Олексія ворон-крук сам купається і купає своїх діток перед тим, як випустити їх на золю. Вважається, що саме цього дня лисиці переселяються зі старих нір у нові. Нібито перші три дні після переселення ходять вони наче сліпі і глухі, та кури їм сняться. Це тільки повір'я. Але є й прикмети, за якими визначали, чого чекати далі. Якщо журавлі повертаються з вирію і дружно курличуть, коли летять, треба очікувати на тепло. Якщо день на Олексія теплий, то й вся весна буде теплою, а рік видасться багатим на врожай.
Якою б не була погода на Олексія, обов'язково заспіває пташка-вівсянка. У народі її спів передають приповідками: «Цінь-цінь-цінь-цвірінь, іди, діду, сій ячмінь» та «Літо-літо, сінокіс, кидай сани, бери віз».
А якщо вже покинув господар сани і полагодив для роботи віз, то весна почалася справжня.
Цікаві факти про Морозенка
Походив з галицько-подільського шляхетського роду.
Козак Морозенко – народний герой. Саме він рототип героя української народної «Пісні про Морозенка».
Отримав найкращу освіту – навчався в університетах Кракова та Падуї (Італія).
Майбутній козак вільно володів польською, німецькою, французькою й латинською мовами.
Служив в елітному підрозділі крилатих гусар Речі Посполитої.
З 1638 року – полковник реєстрового козацького війська. Після початку повстання Б. Хмельницького перейшов на бік повстанців майже з усім своїм полком.
У 1645 і 1648-1649 році – полковник корсунський, був також полковим обозним Кропівненского полку.
Цого ім’я навіювало жах на польських солдатів та польську адміністрацію, а полковник Морозенко був легендою українського народу, його улюбленцем.
Організатор військових дій на півночі Поділля і на Волині, взаємодіяв з корпусом Максима Кривоноса.
Объяснение: