в дитинстві ми часто рівнялися на когось, хотіли бути схожим на всемогутнього персонажа з улюбленої казки, на чарівну принцесу чи супергероя з американського фі історії про людей з надможливостями дітям повірити в себе, свою мрію та виховують цілеспрямованість і наполеглевість. більшість батьків підкреслюють, що завдяки казкам про супергероїїв дитині легше пояснити де зло, а де добро.
сьогодні для сучасних дітей вибір супегероїв величезний – від американських силачів бетмена та супермена до нахабних лего-нінзяго. а чи є в українській культурі cхожі прототипи?
котигорошко – герой дитячих казок
це, мабуть, перший герой, який спадає на думку, коли говориш про супергероїв в українській культурі. і досі багато фольклористів не можуть визначитись — чи це давня легенда часів київської русі, що існувала насправді, чи вигадана народом казка про доблесного богатиря. звичайно, котигорошку зі своєю булавою трохи важко конкурувати із сучасними американськими "суперменами". однак вітчизняний герой не менш цікавий.
за сюжетом казки, котигорошко народився з горошинки та подався у небезпечну подорож на пошуки своїх братів та сестри, яких викрав змій. на своєму шляху він бореться з різними труднощами, зустрічає багато міфічних істот, його зраджують деякі "друзі", але в кінці він знаходить своє кохання та стає царем.
до речі, вислів "за царя гороха" пов'язаний з цим казковим сюжетом: мовляв, був собі богатир, котрий став царем і правив справедливо, та було це так давно, що ніхто вже й не згадає.
"котигорошко" - праобраз українського героя, переможця над злом. його риси характеру актуальні й сьогодні: стійкість, кмітливість, вірність, сімейні цінності та найголовніше - неземна сила. також котигорошко вчить нас пробачати, попри всі незгоди. казка цікава й тим, що вона спонукає до пошуку додаткової інформації, аналогій в історії і виховує в дітей любов до вивчення історії та народної міфології.
гупало василь
над ідеєю створення сучасного національного героя свого часу задумався відомий музикант олександр "фоззі" сидоренко, учасник гурту тнмк.
"так склалася наша історія, що загальнонаціонального геройського епосу в українців немає, він складається з різних шматочків. тому якийсь датчик вирішив, що непогано було б написати пісню про супергероя, який об'єднав би в собі всі очікування", – розповів фоззі в одному з інтерв'ю.
надихнувшись участю в телевізійному проекті "казка з татом", олександр вирішив написати пісню-казку. потім з'явилися сторінки героя в соцмережах, які досить швидко стали популярними. далі – анімаційний кліп, вийшла лінія одягу і серія книг.
"п'ять з половиною пригод василя гупала" позиціонується як перша дитяча книга про українського супергероя, яка в 2016 році навіть увійшла до переліку обов'язкової літератури для учнів п'ятих класів українських шкіл.
гупало василь – простий мовчазний чоловік, який любить малювати, грає на кобзі та їздить на байку. але він має надзвичайну силу, яку йому доводиться інколи використовувати для боротьби зі злом. тоді пензель василя перетворюється в могутню булаву, а сам він збільшується в розмірах.
"герой – це людина, яка не пропускає повз вуха поклик совісті чи голос справедливості. навіть попри страх чи бажання пересидіти лихо в "хаті з краю". тому герой може жити у кожному з нас", – каже художник.
автори хотіли показати, що героєм може стати кожен, варто лише вірити в свої сили і в те, що "добро завжди закохає зло".
вірш вороного «інфанта» ввійшов до поетичного циклу «лілеї й рубін» (1907-1922).
у центрі твору — узагальнено-ідеалізований жіночий образ. мотив захоплення красою жінки — наскрізний.
у цій поезії вороний сміливо експериментує зі словом. неологізми тут — ефективний засіб творення образності: «проміннострунними», «вогнелунними», «мрійнотканому». справді, автор, поєднуючи колір і звук (промінь і струна; вогонь і луна), творить палітру свіжих, а головне — несподіваних відчуттів. і знову маємо справу із звуком, а ще — з кольором… їх теж треба розшифрувати, збагнути — це символи, які кожен читач пропускає через власну призму сприйняття:
проміннострунними
день хвилював і тихо гас.
над килимами вогнелунними
венера кинула алмаз.
останні два рядки вірша звучать неждано, навіть прозаїчно: легкість, інтим, краса, акварель, рельєф, звук — і вже зовсім не очікувано…
а наді мною революція
в червоній заграві пливла.
дивовижний контраст. так — із позицій сьогоднішнього дня, а сто років тому, в епоху неймовірних бурхливих перетворень, руйнації стереотипів, очікувань кращого, це був природний пасаж, данина моді (власне, такою була естетика доби соціальних перетворень).
вірш "інфанта" виразно виявляє вплив на вороного тенденцій французького та російського символізму. уже перший рядок наголошує на формі сну - переконує читача в авторському намірі уникнути конкретики значення, вималювати абстрактно-умовний характер, створити узагальнено ідеалізований образ вічної краси.
велична голуба барва - символ безмежності простору - домінує в кольровій гамі вірша і увіразнює силует інфанти, здатної своєю появою викликати в серці ліричного героя чуття побожної хвали.
наповнена новими лексичними значеннями (дзвінкою чорною сильветою),
порівняннями (вуалею стелився),
метафоричними епітетами (попелястий жаль),
які разом витворюють блискучий взірець модерністської поезії.
під текстом вороний залишив напис: "накидано 1907р. викінчено 1922р." ця авторська заувага пояснює особливість останнього катрена, в стуктурі якого відчувається певний дисонанс: два перші рядки - образ героя, сповнений бодлерівської символіки, два наступних - образ революції, що випливає над ліричним героєм у червоній заграві.
римування: чотирядкова строфа з перехресним римуванням,
ответ:
объяснение:
в дитинстві ми часто рівнялися на когось, хотіли бути схожим на всемогутнього персонажа з улюбленої казки, на чарівну принцесу чи супергероя з американського фі історії про людей з надможливостями дітям повірити в себе, свою мрію та виховують цілеспрямованість і наполеглевість. більшість батьків підкреслюють, що завдяки казкам про супергероїїв дитині легше пояснити де зло, а де добро.
сьогодні для сучасних дітей вибір супегероїв величезний – від американських силачів бетмена та супермена до нахабних лего-нінзяго. а чи є в українській культурі cхожі прототипи?
котигорошко – герой дитячих казок
це, мабуть, перший герой, який спадає на думку, коли говориш про супергероїв в українській культурі. і досі багато фольклористів не можуть визначитись — чи це давня легенда часів київської русі, що існувала насправді, чи вигадана народом казка про доблесного богатиря. звичайно, котигорошку зі своєю булавою трохи важко конкурувати із сучасними американськими "суперменами". однак вітчизняний герой не менш цікавий.
за сюжетом казки, котигорошко народився з горошинки та подався у небезпечну подорож на пошуки своїх братів та сестри, яких викрав змій. на своєму шляху він бореться з різними труднощами, зустрічає багато міфічних істот, його зраджують деякі "друзі", але в кінці він знаходить своє кохання та стає царем.
до речі, вислів "за царя гороха" пов'язаний з цим казковим сюжетом: мовляв, був собі богатир, котрий став царем і правив справедливо, та було це так давно, що ніхто вже й не згадає.
"котигорошко" - праобраз українського героя, переможця над злом. його риси характеру актуальні й сьогодні: стійкість, кмітливість, вірність, сімейні цінності та найголовніше - неземна сила. також котигорошко вчить нас пробачати, попри всі незгоди. казка цікава й тим, що вона спонукає до пошуку додаткової інформації, аналогій в історії і виховує в дітей любов до вивчення історії та народної міфології.
гупало василь
над ідеєю створення сучасного національного героя свого часу задумався відомий музикант олександр "фоззі" сидоренко, учасник гурту тнмк.
"так склалася наша історія, що загальнонаціонального геройського епосу в українців немає, він складається з різних шматочків. тому якийсь датчик вирішив, що непогано було б написати пісню про супергероя, який об'єднав би в собі всі очікування", – розповів фоззі в одному з інтерв'ю.
надихнувшись участю в телевізійному проекті "казка з татом", олександр вирішив написати пісню-казку. потім з'явилися сторінки героя в соцмережах, які досить швидко стали популярними. далі – анімаційний кліп, вийшла лінія одягу і серія книг.
"п'ять з половиною пригод василя гупала" позиціонується як перша дитяча книга про українського супергероя, яка в 2016 році навіть увійшла до переліку обов'язкової літератури для учнів п'ятих класів українських шкіл.
гупало василь – простий мовчазний чоловік, який любить малювати, грає на кобзі та їздить на байку. але він має надзвичайну силу, яку йому доводиться інколи використовувати для боротьби зі злом. тоді пензель василя перетворюється в могутню булаву, а сам він збільшується в розмірах.
"герой – це людина, яка не пропускає повз вуха поклик совісті чи голос справедливості. навіть попри страх чи бажання пересидіти лихо в "хаті з краю". тому герой може жити у кожному з нас", – каже художник.
автори хотіли показати, що героєм може стати кожен, варто лише вірити в свої сили і в те, що "добро завжди закохає зло".
ответ:
надеюсь ты что-то найдёшь в этой
объяснение:
вірш вороного «інфанта» ввійшов до поетичного циклу «лілеї й рубін» (1907-1922).
у центрі твору — узагальнено-ідеалізований жіночий образ. мотив захоплення красою жінки — наскрізний.
у цій поезії вороний сміливо експериментує зі словом. неологізми тут — ефективний засіб творення образності: «проміннострунними», «вогнелунними», «мрійнотканому». справді, автор, поєднуючи колір і звук (промінь і струна; вогонь і луна), творить палітру свіжих, а головне — несподіваних відчуттів. і знову маємо справу із звуком, а ще — з кольором… їх теж треба розшифрувати, збагнути — це символи, які кожен читач пропускає через власну призму сприйняття:
проміннострунними
день хвилював і тихо гас.
над килимами вогнелунними
венера кинула алмаз.
останні два рядки вірша звучать неждано, навіть прозаїчно: легкість, інтим, краса, акварель, рельєф, звук — і вже зовсім не очікувано…
а наді мною революція
в червоній заграві пливла.
дивовижний контраст. так — із позицій сьогоднішнього дня, а сто років тому, в епоху неймовірних бурхливих перетворень, руйнації стереотипів, очікувань кращого, це був природний пасаж, данина моді (власне, такою була естетика доби соціальних перетворень).
вірш "інфанта" виразно виявляє вплив на вороного тенденцій французького та російського символізму. уже перший рядок наголошує на формі сну - переконує читача в авторському намірі уникнути конкретики значення, вималювати абстрактно-умовний характер, створити узагальнено ідеалізований образ вічної краси.
велична голуба барва - символ безмежності простору - домінує в кольровій гамі вірша і увіразнює силует інфанти, здатної своєю появою викликати в серці ліричного героя чуття побожної хвали.
сповнена цікавих неологізмів (промінострунними, мрійнотканному, вогнелунними, яснозоряно),
наповнена новими лексичними значеннями (дзвінкою чорною сильветою),
порівняннями (вуалею стелився),
метафоричними епітетами (попелястий жаль),
які разом витворюють блискучий взірець модерністської поезії.
під текстом вороний залишив напис: "накидано 1907р. викінчено 1922р." ця авторська заувага пояснює особливість останнього катрена, в стуктурі якого відчувається певний дисонанс: два перші рядки - образ героя, сповнений бодлерівської символіки, два наступних - образ революції, що випливає над ліричним героєм у червоній заграві.
римування: чотирядкова строфа з перехресним римуванням,
рими: чергування дактилічної і чоловічої рим,
розмір: 4- стопний ямб з пірихиєм,
жанр: інтимна лірика.