ДО ТЬ З ТЕСТОМ
1. Що трапилось з Чепіжним, коли він зустрівся з Сіроманцем?
А він впав Б потрапив в озеро В зсунувся в болото
2. Кого нагадував вертоліт Сашкові?
А велику бабку Б великого пуголовка В великого метелика
3. Що сталося з Сіроманцем на старість?
А він став глухим Б втратив зуби В він осліп
4. Куди привезли Сіроманця після того, як він попався у яму?
А на ферму Б на конюшню В у кузню
5. З чим порівнюється відро, коли за нього зачепився Сашко?
А з цистерною Б з діжкою В з каструлею
6. Про кого йдеться у цитаті «…він ночами краде у полі солому на мотоциклі…»?
А про Чепіжного Б про Шевчука В про Побігайла
7. З якою метою Сашко відправляється разом із вовком в Одесу?
А тікають від Чепіжного Б повернути зір Сіроманцеві
В подорожувати і побачити море
8. Яке ім’я та по батькові Чепіжного?
А Дмитро Васильович Б Василь Дмитрович В Василь Андрійович
9. Як звати хлопчика, якого врятував Сіроманець під час заметілі?
А Олесь Б Федько В Андрійко
10. Що означає вираз з твору М. Вінграновського «Сіроманець» «сидіти в печінках»?
А наїстися Б набридати В запам’ятати
11. Про кого йдеться в цитаті «До школи… ходив далеченько. До школи була і дорога,
нею ходили всі, хто хотів, а… ходив стежкою, лісом…»?
А Андрій Лях Б Сашко В Олесь
12. Чому одного дня Сашко не пішов до школи?
А захворів Б поїхав з татом на базар В пішов шукати Сіроманця
О.Генри затрагивает две серьезные проблемы, первая из которых: никогда не сдавайся, борись за свою жизнь! Вторая проблема: искусство и доброта творить чудеса.
кладний і тривалиий шлях розвитку пройшли українські календарно-побутові звичаї та обряди. Таку назву вони отримали через звязок з календарними циклами (зимою, весною, літом, осінню), від яких безпосередньо залежав побут наших предків. Часом їх ще називають аграрними, тобто пов'язаними з певними видами господарських робіт (сівбою, плеканням посівів, збиранням врожаю). Але це вірно лише до певної міри, оскільки значна частина тих звичаїв та обрядів виникла задовго до того, коли наші предки пізнали хліборобство.Знання природних циклів і орієнтація в часі формувалися ще на тій стадії, коли давнє населення на території України вело привласнювальну форму господарювання, тобто існувало виключно за рахунок мисливства і збиральництва. Залежно від пори року воно переміщалося з місця на місце, тобто дотримувалося напівкочового життя, щоб забезпечити себе достатньою кількістю їжі.Нині майже нічого невідомо про звичаї людей кам'яного віку (палеоліту, мезоліту). Але це не означає, що жодної обрядовості в них не було. Побут тих народів, чий б життя до недавнього часу відповідав первісній стадії, яку давним-давно пройшли наші предки, засвідчує, що звичаї і обряди, приурочені до початку чи закінчення певного природного сезону, були і в них. У цьому переконує ближче знайомство з обрядовими циклами.Минали тисячоліття, поки давні люди приручили звірів, навчилися вирощувати хліб. Перехід від привласнювальної до відтворювальної форми господарювання спричинив зміну життя. Полювання на звірів змінюється на тваринництво. Збиральництво поступово переростає у хліборобство; замість мандрівного життя настає відносна осілість,
тривале проживання на певній території. Але первісні форми життя не зникають безслідно, а доповнюють новий господарський устрій. Ця закономірність властива і обрядовості, в якій давні обрядові дійства постійно доповнюються новими.