До ть зробити ідейно-художній аналіз поеми "Казка про Дурила" В. Симоненка: 1. Тема
2. Ідея (основна думка)
3. Жанр
4. Віршований розмір
5. Композиція (якщо є)
6. Художні засоби

Кожний народ створив багато чудових і цікавих казок. У них відображене життя народу, його мрії й очікування кращої долі, і боротьба із гнобителями. Ще із сивої давнини народ придумував і усно передав нащадкам чудові фантастичні мрії про добро, правду й вселюдське щастя. Темою, що поєднує всі народні казки в окремий жанр, є твердження людини як особистості, його боротьба проти сил, які заважають його щастю. Виразниками, носіями цієї основної теми є казкові персонажі, які по народних поданнях діляться на добрі й злі. Злотворци – це ті, які роблять людям зло, позбавляють їх духовних і матеріальних благ, пригнічують або заміряються на їхнє життя. Це Змій, лев, мачуха, жіноча дочка, розбійник, багатий брат, пан… Образи злотворцев бувають алегоричними (у казках про тварин), реалістичними (у побутових казках) і фантастичними (у казках чарівних). Особливу категорію представляють ті, хто твори т добро. Це богатирі й помічники головного героя: наречені, наречені, чарівники, пророки, домашні й дикі звірі, птахи, риби, мурахи, тобто ті образи, які сформувалися під впливом фантазії. Характерним проявом народного подання про роль особистості в суспільстві є образи героїв-богатирів – поборників добра, волі, справедливості. Це представники простих трудових шарів – Котигорошко, Кирило Кожемяка, Іван – мужицький син, Чабанец і решти Герой-Богатир завжди захищав соціальні інтереси людей, як, наприклад, Кирило Кожемяка, що не відгукується на прохання пануючи «перемогти» змія, поки не прийшли до нього маленькі діти. Зрозумівши, що буде захищати не царя, а дітей, Кирило Кожемяка не витерпів, заплакав та й говорить: «Ну, це ж для вас я зроблю». Часто помічниками героїв-богатирів є богатирський кінь, яким скакає «вище лісу вартого, нижче хмари ходячого», або люди, наділені надприродними силами й здатностями, як Вернигора, Вирвидуб і решти Ворогами героїв виступають змій-людожер, « баба-яга, кістяна нога», одноокі людожери, чаклуни, злі парфуми, які роблять людям зло й приносять нещастя. Отже, головним естетичним принципом народної казки є боротьба добра зі злом, твердження правди, справедливості, покарання за несправедливість

Тема: Заклик до сприйняття людської гідності, неповторності кожної особистості.
Iдея: Довести читачевi, що кожна людина неповторна. Ідея людської гідності, гордості за того, "що ти - людина", доповнюється тут мотивом уселюдської спільноти яскраво вираженим протестом проти диктату сили, авторитарності".
Мотиви: справедливiсть, життєздатність, самоповажага. Через цi мотиви автор яскраво передав образи свого власного «я», народу, влади.
Провiдним художним засобом є — «Ми — не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних.» Епiтети: «Очицями, повними блекоти», «Він гримів одержимо і люто», «лице рябе».
Протиставлення: «Ми — це народу одвічне лоно, ми — океанна вселюдська сім'я.»
Афористичний висновок вірша "Я..." можно сприймати як максиму самого поета, його розуміння призначення кожної людини на землі.