В тім, неважко зрозуміти, що така веселість серця можлива лише тоді, коли людина займається улюбленою справою і перебуває в цілковитій гармонії з собою та навколишнім світом. І, на мій погляд, така гармонія можлива лише в ситуації, коли справа, якою ми займаємось по-справжньому нам до душі. Для нікого не секрет, що ми багато часу віддаємо роботі. Безперечно, якщо це улюблене заняття, то трудові будні даються нам легше. Але все ж таки, більшу частину дня ми присвячуємо себе роботі. І якщо при цьому ми почуваємо себе комфортно, то звичайно ж приводів для веселощів в нас більше. Ну безсумнівно в житті є й інші радості. І, як правило, чим людині менше потрібно для щастя, тим вона більш радісна. Доля, талан, щастя – це, як на мене, розмиті поняття. Думаю, що все в наших руках. І, якщо ми захочемо радіти сонячній днині, то будемо це робити, навіть за умов, що за вікном падає дощ
Одна лисиця мала сина, і була вона дуже стара, не могла ходити за курми, посилала свого сина, молодого лиса. Ходив він, ходив, заким не докучилося, бо годував маму і себе — треба було доста курей. Аж раз каже:
— Мамо, знаєте ви, як би я зробив? Агіт якось люди викохують кури; може, би я собі викохав, та би-м не ходив по чужих подах та курниках?
А вона каже:
— Ну, як ся вдасть, то іди та й зроби так.
Жвавий лис як загадав, так зробив. Пішов до одного ґазди на під, страшно очима засвітив, кури ся поперестрашували, зачали кричати. А лис вхватив щось кількоро яєць і приніс, зробив гніздо в дірі і каже:
— Ще йду раз принесу яєць, може би, більше курят було.
А стара каже:
— То йди, лиш уважай, аби тя хто не зловив, бо я би відтак не збанувала.
Пішов він, виліз на під, але вже до другого ґазди, взяв знов щось кількоро яєць і так само приніс та й каже:
— Ну, вже яйця є, коби ще курячу маму придбати.
Пішов вже до третього ґазди та й якраз трафив, що квочка сиділа коло тої діри, що кури лазять, а діра була не заткана, бо ґаздиня забула заткати. Витяг він квочку, пішов до своєї мами та й каже:
— Но, вже є і мама куряча.
І квочку наповів, каже:
— Вважай, якби-с ми недобре сиділа, то тя з’їм.
Квочка прирекла, же буде сидіти, та й сиділа цілий тиждень.
Але одного разу спацирували собі попри ту нору два коти та й занюхали яйця в тій дірі. Прийшли, наполошили квочку і випивають яйця. Аж вже накінці вилизують шкаралупу. Лис ся пробудив, учув, що є злодії в його дірі, забіг їх другою дірою; мама дала шнурка, і він пов’язав їх за ноги і повісив на гіллі крислатого дуба, а сам пішов досипляти, бо три ночі не спав. Заткав діру та й спить і нічо не чує. Але коти дуже жалісно вавкали, а тхір надійшов, і вони як зачали тхора просити, тхір їх повідв’язував, та й коти поутікали. Лис устав, подивився — нема котів, і жаль йому було, що тілько працював на яйця і на квочку та й нічого з того нема. Відтогди не хотів ся вже з тим заходити та й носив мамі аж до смерті кури.
В тім, неважко зрозуміти, що така веселість серця можлива лише тоді, коли людина займається улюбленою справою і перебуває в цілковитій гармонії з собою та навколишнім світом. І, на мій погляд, така гармонія можлива лише в ситуації, коли справа, якою ми займаємось по-справжньому нам до душі. Для нікого не секрет, що ми багато часу віддаємо роботі. Безперечно, якщо це улюблене заняття, то трудові будні даються нам легше. Але все ж таки, більшу частину дня ми присвячуємо себе роботі. І якщо при цьому ми почуваємо себе комфортно, то звичайно ж приводів для веселощів в нас більше. Ну безсумнівно в житті є й інші радості. І, як правило, чим людині менше потрібно для щастя, тим вона більш радісна. Доля, талан, щастя – це, як на мене, розмиті поняття. Думаю, що все в наших руках. І, якщо ми захочемо радіти сонячній днині, то будемо це робити, навіть за умов, що за вікном падає дощ
ответ: Казка
Як лис розводив курята
Одна лисиця мала сина, і була вона дуже стара, не могла ходити за курми, посилала свого сина, молодого лиса. Ходив він, ходив, заким не докучилося, бо годував маму і себе — треба було доста курей. Аж раз каже:
— Мамо, знаєте ви, як би я зробив? Агіт якось люди викохують кури; може, би я собі викохав, та би-м не ходив по чужих подах та курниках?
А вона каже:
— Ну, як ся вдасть, то іди та й зроби так.
Жвавий лис як загадав, так зробив. Пішов до одного ґазди на під, страшно очима засвітив, кури ся поперестрашували, зачали кричати. А лис вхватив щось кількоро яєць і приніс, зробив гніздо в дірі і каже:
— Ще йду раз принесу яєць, може би, більше курят було.
А стара каже:
— То йди, лиш уважай, аби тя хто не зловив, бо я би відтак не збанувала.
Пішов він, виліз на під, але вже до другого ґазди, взяв знов щось кількоро яєць і так само приніс та й каже:
— Ну, вже яйця є, коби ще курячу маму придбати.
Пішов вже до третього ґазди та й якраз трафив, що квочка сиділа коло тої діри, що кури лазять, а діра була не заткана, бо ґаздиня забула заткати. Витяг він квочку, пішов до своєї мами та й каже:
— Но, вже є і мама куряча.
І квочку наповів, каже:
— Вважай, якби-с ми недобре сиділа, то тя з’їм.
Квочка прирекла, же буде сидіти, та й сиділа цілий тиждень.
Але одного разу спацирували собі попри ту нору два коти та й занюхали яйця в тій дірі. Прийшли, наполошили квочку і випивають яйця. Аж вже накінці вилизують шкаралупу. Лис ся пробудив, учув, що є злодії в його дірі, забіг їх другою дірою; мама дала шнурка, і він пов’язав їх за ноги і повісив на гіллі крислатого дуба, а сам пішов досипляти, бо три ночі не спав. Заткав діру та й спить і нічо не чує. Але коти дуже жалісно вавкали, а тхір надійшов, і вони як зачали тхора просити, тхір їх повідв’язував, та й коти поутікали. Лис устав, подивився — нема котів, і жаль йому було, що тілько працював на яйця і на квочку та й нічого з того нема. Відтогди не хотів ся вже з тим заходити та й носив мамі аж до смерті кури.
Объяснение: