На початку оповідання Федько постає перед нами як "чистий розбишака", в якого наче біс вселився. Він сам ніколи не був спокійний і не давав спокою іншим, збиткуючись із хлопців-однолітків і часто доводячи їх до сліз. Федьковій матері жалілися на нього і діти, і їхні батьки, за що хлопець мало не щовечора отримував від тата прочухана. Федько мужньо переносив кару, не скрикнувши ні разу, не заплакавши. Батько, хоч і дуже гнівався на сина, після покари нагороджував його двома-трьома копійками за те, що син говорив правду. Бо Федько, якби схотів, міг би одбрехатися, але він не любив брехати, оскільки не любив і видавати товаришів.
Повною протилежністю Федькові є Толя — ніжний, делікатний, смирний, завжди чистенький, чепурненький. Йому, як і кожній дитині, теж хотілося гратися з хлопцями, і він приєднувався до Федькової компанії. Але коли він приходив додому забруднений, подраний, то, щоб не гнівалися батьки і не карали його, звинувачував у всьому Федька — і тому знову перепадало від батька.
Коли настала весна і скресла крига, Федько, який побував на річці і бачив початок льодоходу, запевнив хлопців, що наступного дня покатається на крижині. Друзі, зачаровані його розповіддю, вирішили теж піти на річку. До них приєднався Толя. Завзятому Федькові було мало просто покататись на крижині, як це робили інші. Він надумав перейти по крижинах на той бік річки і назад. До того ж його спонукає на цей небезпечний вчинок зневажливе зауваження Толі, що Федько на це не зважиться. Але Федько таки зробив, що надумав, викликавши захват присутніх.
Дивіться також
"Федько-халамидник" (повний текст)
"Федько-халамидник" (скорочено)
"Федько-халамидник" (аналіз)
Через що, на вашу думку, помер Федько: через застуду чи недбайливе ставлення батьків? Чи можна було завадити смерті хлопчика? (та інші запитання)
Біографія Володимира Винниченка
Толя заздрив Федькові, йому хотілося, щоб і ним так захоплювалися. Здавалося, це так просто — перейти річку по кризі, адже так легко й весело зробив це Федько, і він теж зможе.
Але насправді все виявилося набагато складнішим. На крижині Толя розгубився, і його чекала неминуча загибель. Йому на до , ризикуючи своїм життям, прийшов Федько і врятував, хоч сам опинився у
1. автобіографічна повість
2. читати книжки
3. у нього горе
4. дід помер
5. щоб не дражнили женихом та нареченою
6. за чоботи
7. його будова
8. експозиція, зав*язка, розвиток дії , кульмінація , розв*язка.
9. точка найвищого загострення конфлікту
10. свіжа сорочка і совість
11. батькова кирея
12. коли батько купив перші чоботи Михасю, а на них блиснули підківки.
13. отрях
14. чоботи
15. стільці, миски, спідниці .
16. театр влаштувала молодь
17. пашні - зерна
18. через вікно
19. під столом між ногами
20. дядько Себастьян
21. після уроків заховались під сценою
22. сміялись, кидали репліки, обговорювали, підказували - заважали
23. він побачив книжку "Пригоди Тома Сойєра"
24. 4 склянки гарбузового насіння
На початку оповідання Федько постає перед нами як "чистий розбишака", в якого наче біс вселився. Він сам ніколи не був спокійний і не давав спокою іншим, збиткуючись із хлопців-однолітків і часто доводячи їх до сліз. Федьковій матері жалілися на нього і діти, і їхні батьки, за що хлопець мало не щовечора отримував від тата прочухана. Федько мужньо переносив кару, не скрикнувши ні разу, не заплакавши. Батько, хоч і дуже гнівався на сина, після покари нагороджував його двома-трьома копійками за те, що син говорив правду. Бо Федько, якби схотів, міг би одбрехатися, але він не любив брехати, оскільки не любив і видавати товаришів.
Повною протилежністю Федькові є Толя — ніжний, делікатний, смирний, завжди чистенький, чепурненький. Йому, як і кожній дитині, теж хотілося гратися з хлопцями, і він приєднувався до Федькової компанії. Але коли він приходив додому забруднений, подраний, то, щоб не гнівалися батьки і не карали його, звинувачував у всьому Федька — і тому знову перепадало від батька.
Коли настала весна і скресла крига, Федько, який побував на річці і бачив початок льодоходу, запевнив хлопців, що наступного дня покатається на крижині. Друзі, зачаровані його розповіддю, вирішили теж піти на річку. До них приєднався Толя. Завзятому Федькові було мало просто покататись на крижині, як це робили інші. Він надумав перейти по крижинах на той бік річки і назад. До того ж його спонукає на цей небезпечний вчинок зневажливе зауваження Толі, що Федько на це не зважиться. Але Федько таки зробив, що надумав, викликавши захват присутніх.
Дивіться також
"Федько-халамидник" (повний текст)
"Федько-халамидник" (скорочено)
"Федько-халамидник" (аналіз)
Через що, на вашу думку, помер Федько: через застуду чи недбайливе ставлення батьків? Чи можна було завадити смерті хлопчика? (та інші запитання)
Біографія Володимира Винниченка
Толя заздрив Федькові, йому хотілося, щоб і ним так захоплювалися. Здавалося, це так просто — перейти річку по кризі, адже так легко й весело зробив це Федько, і він теж зможе.
Але насправді все виявилося набагато складнішим. На крижині Толя розгубився, і його чекала неминуча загибель. Йому на до , ризикуючи своїм життям, прийшов Федько і врятував, хоч сам опинився у
Объяснение:
ну вот