Звідки таке незвичне ім’я – Ява? То він сам себе так назвав, коли йому було лише півтора роки. Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: “Я – Ваня”, а вийшло “Ява”…, але причепилося оте “Ява” до нього, як реп’ях до собачого хвоста. У Івана руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно вкрите веснянками. Ява Рень – енергійний і відчайдушний хлопець. Зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. Але хлопець здатний не тільки на бешкет: коли сталася прикра подія з переекзаменовкою, то він влітку сумлінно готувався до перескладання екзамену з української мови на “безлюдному” острові, дібравши собі ім’я “Робінзон Кукурузо”.
“Тореадори з Васюківки” образ Павлуші
Павлуша Завгородній – кращий друг Яви. Це більш врівноважений і спокійний хлопець. Він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за Яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці.
Васюківські “тореадори” завжди мають благородні наміри, але через брак досвіду і знань, на жаль, іноді потрапляють у прикрі ситуації. Нерозлучні друзі, обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити помилки й намагаються їх не повторювати, хоча відразу ж вигадують і здійснюють нову “авантюру”. Тому читачі з цікавістю довідуються про пошуки незнайомця з тринадцятої квартири, зйомки в кіно, про до хлопців під час рятування рідного села від стихійного лиха, про викриття двох місцевих “шпигунів”.
Мені зрозумілі бажання і наміри Яви і Павлуші, адже вони мої ровесники. Думаю, головне, про що хоче сказати нам автор: дружба – велика сила; важливо мати поруч вірного і відданого товариша, який піде за тобою в огонь і у воду, не зрадить, завжди до в скрутній ситуації.
(P.S. прикро,що ти не читав(ла),надзвичайно цікавий твір!
що в дитинстві потрібно отримувати від життя яскраві емоції, старатися зберегти їх, щоб перейти у доросле життя життєрадісною і щасливою людиною. Крім того, завдяки прочитанню я зрозумів, що дитинстві не потрібно нічого боятися. Слід шукати пригоди, цікаві події, адже вони здатні дати людині цікавий і корисний досвід. Є такі діти, які багато в чому обмежені – їм багато чого не дозволено через суворих батьків або через власний страх.
Такі люди не зможуть пережити той же цінний життєвий досвід, який мали головні герої “Митькозавра з Юрківки” Сергій Стеценко і Дмитро Омельчук. Цілком можливо, що через це доросле життя таких дітей буде позбавлене того, що мають діти, які проводять час так, як головні герої розглянутого твору.
Якщо ви ставите питання про те, чи може чогось навчити твір авторства Стельмаха “Митькозавр з Юрківки”, вам безперечно варто знати, що так, може. Особисто мене він багато чому навчив. Думається, що багато чому воно зможе навчити й вас.
Зокрема, в ньому міститься корисна інформація про те, як слід проводити дитинство молодим людям, в якому напрямку розвиватися і з кого брати приклад. Немає сумнівів, що ця інформація корисна для людей мого віку.
Відповідь:
“Тореадори з Васюківки” образ Яви
Звідки таке незвичне ім’я – Ява? То він сам себе так назвав, коли йому було лише півтора роки. Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: “Я – Ваня”, а вийшло “Ява”…, але причепилося оте “Ява” до нього, як реп’ях до собачого хвоста. У Івана руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно вкрите веснянками. Ява Рень – енергійний і відчайдушний хлопець. Зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. Але хлопець здатний не тільки на бешкет: коли сталася прикра подія з переекзаменовкою, то він влітку сумлінно готувався до перескладання екзамену з української мови на “безлюдному” острові, дібравши собі ім’я “Робінзон Кукурузо”.
“Тореадори з Васюківки” образ Павлуші
Павлуша Завгородній – кращий друг Яви. Це більш врівноважений і спокійний хлопець. Він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за Яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці.
Васюківські “тореадори” завжди мають благородні наміри, але через брак досвіду і знань, на жаль, іноді потрапляють у прикрі ситуації. Нерозлучні друзі, обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити помилки й намагаються їх не повторювати, хоча відразу ж вигадують і здійснюють нову “авантюру”. Тому читачі з цікавістю довідуються про пошуки незнайомця з тринадцятої квартири, зйомки в кіно, про до хлопців під час рятування рідного села від стихійного лиха, про викриття двох місцевих “шпигунів”.
Мені зрозумілі бажання і наміри Яви і Павлуші, адже вони мої ровесники. Думаю, головне, про що хоче сказати нам автор: дружба – велика сила; важливо мати поруч вірного і відданого товариша, який піде за тобою в огонь і у воду, не зрадить, завжди до в скрутній ситуації.
(P.S. прикро,що ти не читав(ла),надзвичайно цікавий твір!
Відповідь:
Завдяки цим твором я навчився тому,
що в дитинстві потрібно отримувати від життя яскраві емоції, старатися зберегти їх, щоб перейти у доросле життя життєрадісною і щасливою людиною. Крім того, завдяки прочитанню я зрозумів, що дитинстві не потрібно нічого боятися. Слід шукати пригоди, цікаві події, адже вони здатні дати людині цікавий і корисний досвід. Є такі діти, які багато в чому обмежені – їм багато чого не дозволено через суворих батьків або через власний страх.
Такі люди не зможуть пережити той же цінний життєвий досвід, який мали головні герої “Митькозавра з Юрківки” Сергій Стеценко і Дмитро Омельчук. Цілком можливо, що через це доросле життя таких дітей буде позбавлене того, що мають діти, які проводять час так, як головні герої розглянутого твору.
Якщо ви ставите питання про те, чи може чогось навчити твір авторства Стельмаха “Митькозавр з Юрківки”, вам безперечно варто знати, що так, може. Особисто мене він багато чому навчив. Думається, що багато чому воно зможе навчити й вас.
Зокрема, в ньому міститься корисна інформація про те, як слід проводити дитинство молодим людям, в якому напрямку розвиватися і з кого брати приклад. Немає сумнівів, що ця інформація корисна для людей мого віку.