Я захоплений. Я взагалі люблю казки, а тут у одній одразу кілька - і всі різні. Ось чарівна казка про злого троля, який із своїми поплічниками створив оте страшне дзеркало, що потім зруйнувало не одне людське життя. А поруч побутова казка про хлопчика й дівчинку, яким через їхню бідність не було місця на землі погратися. І їхнім садком був невеличкий ящик із трояндами. А далі буде авантюрна казка про страшні пригоди, які заважатимуть Герді знайти свого названого братика: тут будуть принци й розбійники, принцеси й маленькі розбійниці... Коротше кажучи, казки на будь-який смак під однією палітуркою. Така захоплююча книжка! Та вона приваблює й своїми героями. Щоправда, Кай мені не дуже подобається. Бо він із самого початку не зовсім добра людина. Тому і крихти дзеркала так легко увійшли в його око та серце. Не дуже я люблю і Герду, хоч вона і привертає до себе майже усі серця. Найбільше мене вразила та бабуся, що начаклувала заради своєї втіхи. Всі інші персонажі прості й зрозуміли - чого вони хочуть і чому вони такі. А ця бабуся... Наче нікому і не хотіла зробити зле, а скільки всього накоїла! Навіть квіти живими сховала під землю. Як у могилу поклала - живими. І найголовніше, вдерлася до свідомості людини. Як отих страшних зомбі зробила з дівчини. Невідомо, чи вперше... Така на вигляд приємна і гостинна, а насправді гірша за людожера: той шматував тіло, а ця душу. Яка то виявляється страшна річ - власна втіха та відсутність розуміння, що душа іншої людини недоторканна. І ще мені подобається ця казка своїм добрим гумором. Навіть Снігова Королева змальована трохи кумедною зі своєю пихою та прислуховуванням, що про неї люди кажуть. А ворони, розбійники - то просто регочеш до сліз! Та у цієї казки є суттєвий недолік: вона все-таки скінчилася. І це прикро. Так і невідомо, що станеться із головними героями. Чи поберуться? Житимуть довго, а найголовніша подія життя - далеко позаду. А раптом одного разу все їм здасться прісним, і підуть вони шукати пригод на своє Лихо? А може, все буде інакше: проживуть так довго, що він забуде, як вона його рятувала, і буде вимагати від неї принести йому капці. А вона забуде про свої подвиги - і принесе. Але поки - вони ще малі, і все життя попереду. То ж нехай вони будуть гідними всього, що зробила маленька Герда.
Деякі квіти забезпечують бджіл сировиною для виробництва меду — нектаром та пилком.Деякі рослини вирощують для того щоб отримувати ефірні олії власне з квітів. 2.Люблю прокинутися вранці та з чистим серцем вийти на ганок.В очі відразу кидається невелика клумба, де ростують мої улюблені соняхи.Кожного ранку вони здіймають свої голівки вгору, щоб побачити сонце і пробудитися після сну.Довгий пагін вражає своєю величністю.А листочки виблискують зеленим кольором на сонці.Взагалі, квіти - це щось магічне і незбагненне , в них прихований якийсь маленький чарівний світ незвіданої краси.
Ось чарівна казка про злого троля, який із своїми поплічниками створив оте страшне дзеркало, що потім зруйнувало не одне людське життя. А поруч побутова казка про хлопчика й дівчинку, яким через їхню бідність не було місця на землі погратися. І їхнім садком був невеличкий ящик із трояндами. А далі буде авантюрна казка про страшні пригоди, які заважатимуть Герді знайти свого названого братика: тут будуть принци й розбійники, принцеси й маленькі розбійниці... Коротше кажучи, казки на будь-який смак під однією палітуркою. Така захоплююча книжка!
Та вона приваблює й своїми героями. Щоправда, Кай мені не дуже подобається. Бо він із самого початку не зовсім добра людина. Тому і крихти дзеркала так легко увійшли в його око та серце. Не дуже я люблю і Герду, хоч вона і привертає до себе майже усі серця. Найбільше мене вразила та бабуся, що начаклувала заради своєї втіхи. Всі інші персонажі прості й зрозуміли - чого вони хочуть і чому вони такі. А ця бабуся... Наче нікому і не хотіла зробити зле, а скільки всього накоїла! Навіть квіти живими сховала під землю. Як у могилу поклала - живими. І найголовніше, вдерлася до свідомості людини. Як отих страшних зомбі зробила з дівчини. Невідомо, чи вперше... Така на вигляд приємна і гостинна, а насправді гірша за людожера: той шматував тіло, а ця душу. Яка то виявляється страшна річ - власна втіха та відсутність розуміння, що душа іншої людини недоторканна.
І ще мені подобається ця казка своїм добрим гумором. Навіть Снігова Королева змальована трохи кумедною зі своєю пихою та прислуховуванням, що про неї люди кажуть. А ворони, розбійники - то просто регочеш до сліз!
Та у цієї казки є суттєвий недолік: вона все-таки скінчилася. І це прикро. Так і невідомо, що станеться із головними героями. Чи поберуться? Житимуть довго, а найголовніша подія життя - далеко позаду. А раптом одного разу все їм здасться прісним, і підуть вони шукати пригод на своє Лихо? А може, все буде інакше: проживуть так довго, що він забуде, як вона його рятувала, і буде вимагати від неї принести йому капці. А вона забуде про свої подвиги - і принесе. Але поки - вони ще малі, і все життя попереду. То ж нехай вони будуть гідними всього, що зробила маленька Герда.
2.Люблю прокинутися вранці та з чистим серцем вийти на ганок.В очі відразу кидається невелика клумба, де ростують мої улюблені соняхи.Кожного ранку вони здіймають свої голівки вгору, щоб побачити сонце і пробудитися після сну.Довгий пагін вражає своєю величністю.А листочки виблискують зеленим кольором на сонці.Взагалі, квіти - це щось магічне і незбагненне , в них прихований якийсь маленький чарівний світ незвіданої краси.