Данило Міщенко - дворянин, предки були козаками, ошуканий Гордієм Кулаківським, ховаючись від людської помсти, утік з дому, цитата: "довго переховувався в Кривих Колінах у якоїсь молодички. Потім захворів, а та його належно не гляділа. То він і не дурний: повернувся до Вишнополя й кинувся в ноги рідній жінці! Щось, видать, наплів, бо та простила і тепер глядить його і годить, як болячці!
Гордій Кулаківський - став дворянином, бо одружився з шляхтянкою, розбагатів шляхом злочину, з що люди його прокляли. Саме після цього в роду Кулаківських водилися гроші. але не було щастя. Гордій мав троє дітей - старший син Фрол, ще парубком, збираючись на полювання, випадково застрелився у рідному будинку, донька Франя вийшла заміж за чоловіка, який все життя кохав іншу жінку, дітей не мала, син Яків одружився і свого часу мав єдиного сина Василя. Сам Гордій Кулаківський помер від того, що на нього впав з горища мішок з кукурудзою.
Дід Павло - бабуся Горпина (дід і баба Софійчиної бабусі Ліни). Бабуся Горпина мала коралове намисто - це намисто дісталося їй від матері. Горпина була дочкою Клави, яка померла молодою і самотньою, і Корнія. Корній залишив Клаву вагітною, одружившись з нелюбою але багатою Франею - дочкою Гордія Кулаківського. Дізнавшись про це, Клава дуже довго хворіла, от в той час і зустрівся їй старець, який подарував Клаві коралі і попередив: якщо вона собі хоче долю знайти, то нехай одягне коралі і ніколи не знімає, якщо вона хоче щастя своїм дітям-онукам, то нехай подарує коралі своїй дочці, коли та виходитиме заміж і щоб ці коралі передавалися з покоління в покоління. Так Горпина і отримала коралі від матері. Сніжана (тітка Софійки) питала про ці коралі у бабусі Ліни - Чи правда, що коралі щастя приносять? – Правда – не правда, а мої бабуня з дідусем таки щасливі були (це про Горпину і Павла). У творі є згадка про те, як їм вдалося пережити важкі роки громадянської війни, голоду, але як вони померли немає. Лише те, що прожили Павло і Горпина довге і щасливе життя
Відповідь:
Данило Міщенко - дворянин, предки були козаками, ошуканий Гордієм Кулаківським, ховаючись від людської помсти, утік з дому, цитата: "довго переховувався в Кривих Колінах у якоїсь молодички. Потім захворів, а та його належно не гляділа. То він і не дурний: повернувся до Вишнополя й кинувся в ноги рідній жінці! Щось, видать, наплів, бо та простила і тепер глядить його і годить, як болячці!
Гордій Кулаківський - став дворянином, бо одружився з шляхтянкою, розбагатів шляхом злочину, з що люди його прокляли. Саме після цього в роду Кулаківських водилися гроші. але не було щастя. Гордій мав троє дітей - старший син Фрол, ще парубком, збираючись на полювання, випадково застрелився у рідному будинку, донька Франя вийшла заміж за чоловіка, який все життя кохав іншу жінку, дітей не мала, син Яків одружився і свого часу мав єдиного сина Василя. Сам Гордій Кулаківський помер від того, що на нього впав з горища мішок з кукурудзою.
Дід Павло - бабуся Горпина (дід і баба Софійчиної бабусі Ліни). Бабуся Горпина мала коралове намисто - це намисто дісталося їй від матері. Горпина була дочкою Клави, яка померла молодою і самотньою, і Корнія. Корній залишив Клаву вагітною, одружившись з нелюбою але багатою Франею - дочкою Гордія Кулаківського. Дізнавшись про це, Клава дуже довго хворіла, от в той час і зустрівся їй старець, який подарував Клаві коралі і попередив: якщо вона собі хоче долю знайти, то нехай одягне коралі і ніколи не знімає, якщо вона хоче щастя своїм дітям-онукам, то нехай подарує коралі своїй дочці, коли та виходитиме заміж і щоб ці коралі передавалися з покоління в покоління. Так Горпина і отримала коралі від матері. Сніжана (тітка Софійки) питала про ці коралі у бабусі Ліни - Чи правда, що коралі щастя приносять? – Правда – не правда, а мої бабуня з дідусем таки щасливі були (це про Горпину і Павла). У творі є згадка про те, як їм вдалося пережити важкі роки громадянської війни, голоду, але як вони померли немає. Лише те, що прожили Павло і Горпина довге і щасливе життя
Пояснення: