Епілогом у романі «Маруся Чурай» є розділ
А «Сповідь»
Б «Страта»
В «Дідова балка»
Г «Якби знайшлась неопалима книга»
Д « Весна, і смерть, і світле воскресіння»
2. Вірш «Страшні слова ,коли вони мовчать» Л. Костенко належить до лірики
А патріотичної
Б громадянської
В пейзажної
Г любовної
Д філософської
3.Прочитайте рядки поезії «Українське альфреско» Л.Костенко
Дорога і дорога лежить за гарбузами.
І хтось до когось їде тим шляхом золотим.
Остання в світі казка сидить під образами.
Навшпиньки виглядають жоржини через тин.
В уривку використано
А асонанс і анафору
Б анафору і гіперболу
В гіперболу і персоніфікацію
Г персоніфікацію і епітет
Д епітет і порівняння
4. У поезіях В Стуса переважають мотиви
А громадянські
Б любовні
В пейзажні
Г фольклорні
Д міфологічні
5. Автором рядків Ти вже не згинеш, ти двожилава,
Земля рабована віками,
і не скарать тебе душителям
сибірами і соловками. Є
А Ліна Костенко В Дмитро Павличко
Б Василь Стус Г Василь Симоненко
6. Темі першого нерозділеного кохання присвячено вірш Л. Костенко
А «Пастораль ХХ сторіччя»
Б «Світлий сонет»
В «Розкажу тобі думку таємну»
Г « Життя іде і все без коректур»
7. Зробіть ідейно-художній аналіз поезії Ліни Костенко «Тут обелісків ціла
рота» за схемою
1. Літературний рід, вид, жанр.
2. Тема та ідея твору.
3. Провідний мотив.
4. Віршовий розмір та тип римування
5. Художні засоби (епітети, метафори, гіперболи, риторичні запитання тощо)
6. Моє враження від твору.
На тему "Зустріч Ярославни з Ігорем".
Надеюсь подойдёт)
Объяснение:
Спільна рать Ігора Святославовича готується вирушити у похід. Народ і рать виголошують на честь князів славу. Ігор закликає воїнів на бій з ворогами Русі - ханами половецькими. Несподівано починається затемнення сонця. Усіх охоплює грізне передчуття лиха. Народ благає Ігоря не вирушати в похід. Але воля князя непохитна. Князь Ігор дає усім знак прощатися. З терема виходить його дружина Ярославна. Вона теж благає коханого чоловіка залишитися. Ігор заспокоює її та доручає оберігати свою ладу Володимиру Галицькому, брату Ярославни. На чолі з Ігорем рать виступає у похід.
Відповідь:
Пояснення:Від дорослих ми часто чуємо: "Гуртом і батька легше бити". Дійсно, якщо разом, то легше все вийде. Є казка, у якій старий батько подав такий приклад: одну гілочку легко зломити, а пучечок важче. Це все до того, що єдність — це велика сила. Ось і у повісті І. Я. Франка "Захар Беркут" зображено, як єдність, згуртованість та відданість своїй Батьківщині можуть до здолати найстрашнішого ворога.
Вражає своєю сміливістю Максим Беркут, син Захара, що з полону намагається до своєму народу. Мирослава, кохана Максима, нічого не злякалася і допомагає здолати монголів тоді, коли її батько став зрадником. Але головним героєм твору є Захар Беркут, що не лише стоїть над громадою і вміло керує, а й відважний та відданий своєму народові. Він наважується битись до кінця, не зважаючи на те, що його син у полоні монголів. Захар Беркут не дає батьківській любові переважити громадський обов'язок. Дії оборонців відважні і разом з цим точні. Спільнота працює, ніби одна людина. Розуміють один одного, вболівають за кожного. Прекрасна сила єдності показана у цьому творі, і підтвердженням думки про необхідність єдності є останні слова Захара Беркута: "Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю".
Я повністю згоден з цими словами ватажка тухольців. З історії ми знаємо багато прикладів, коли розбрат призводив до поразки. З неї ж таки ми довідуємось, що коли під час біди люди, князівства, країни об'єднувались, то завжди перемагали. Отже, сила наша в єдності, згуртованості, відданості своїй Батьківщині.