Твір на тему „Добро і зло в сучасному світі та в людині
Объяснение:
З самого дитинства ми знаємо, що у світі існують дві непримеренні сили – добро і зло. Що ж несуть у собі ці дві сили? Добро – це світла, сонячна сторона нашого буття, що пов’язана зі справедливістю, миром, коханням та злагодою. Зло – це бік темряви, де володарює обман та жорстокість, єгоїзм та зрада.
Але чи завжди добро, навіть у наш час, йде на благо людині? Стається так, що і добро може перетворитись на зло. Можна привести такий приклад: друг дав списати домашнє завдання однокласникові. Що у цьому страшного? Нічого, якщо не брати до уваги той факт, що однокласник не отримав жодних знань.
Цей одвічний двобій відбувається не тільки у сучасному світі, а й на сторінках творів видатних авторів, адже кожен із нас хоч раз замислювався над питання добра і зла. Так, у творі П. Мирного «Хіба ревуть воли...» ми бачимо роздвоєність Чіпки Варениченка, що стоїть перед вибором між добром і злом. І стається так, що на певному етапі його життя, ці дві непримиренні сили знаходять у ньому поєднання: вдень він працює, а вночі з товаришами знову ступає на злочинну стежку.
Сучасний світ повний як добра, так і зла. Проте я вірю, що в душі кожного із нас, все ж таки добро переможе над злом. Якщо кожна людина перед тим, як діяти задумається, чи благою буде ця дія, навіть якщо вона продиктована самими добрими мотивами.
Тарас Бульба - це центральний персонаж повісті Н. В. Гоголя. Ця людина справжній воїн, справжній козак. І характер його був відповідним. Ось що говорить про його характер Н. В. Гоголь: «Тарас був один з числа корінних, старих полковників: весь був створений для лайливої тривоги і відрізнявся грубої щирістю своєї вдачі. Невгамовний вічно, він вважав себе законним захисником православ'я ». Тарас дуже сильний. І, незважаючи на його похилий-ний вік, в ньому ще не згасла військова доблесть і дух козака. У бою Та-рас нітрохи не гірше молодих козаків. Він жорстокий і нещадний до ворогів. Та-рас Бульба не пробачив навіть своєму синові Андрієві зради. Він собст-венноручно позбавив життя сина: «Я тебе породив, я тебе і вб'ю!». Тарас уби-вал НЕ сина, він стріляв у ворога. Своїх товаришів наш герой поважав, в біді козаків ніколи не залишав. Для нього сенсом життя були військові похо-ди. Як все козаки він був патріотом православної Руської землі, і свій обов'язок бачив у захисті її від ненависних бусурман. Тараса не можна назвати оп-ределенном добрим, або жорстокого. Все залежить від положення людини в ство-наніі Тараса. Наприклад, він був жорстокий до Андрія, тому що той став вра-гом і навіть коли Остап запропонував поховати брата, Тарас відмовився. «По-гребуть його і без нас! Будуть у нього плакальниці і жалібниці! »- сказав Тарас. Але коли загинув Остап, наш герой влаштував пишні поминки по синові. Він гра-бив і вбивав усіх поляків. І уряд Польщі вирішило зупинити Та-раса. Гетьмана Потоцького було доручено вбити козака. Кілька днів укра-їнської воїни йшли від погоні. Але все ж Потоцький наздогнав полк Тараса. Тарас вирішив прорватися через ряди поляків. Але в запалі битви козак впустив люльку, яка супроводжувала його у всіх боях. Нахилився він підняти її і раптом на нього напригнулі воїни Потоцького. Тараса зв'язали і вирішили каз-нить. Для страти було вибрано дерево, верхівка якого була розбита гро-зой. Козака прикували до дерева і підпалили. Під час страти Тарас поводився мужньо. Навіть на багатті він залишався отаманом і, словом допомагав каза-кам врятуватися. Я вважаю Тарас - це герой свого часу.
Твір на тему „Добро і зло в сучасному світі та в людині
Объяснение:
З самого дитинства ми знаємо, що у світі існують дві непримеренні сили – добро і зло. Що ж несуть у собі ці дві сили? Добро – це світла, сонячна сторона нашого буття, що пов’язана зі справедливістю, миром, коханням та злагодою. Зло – це бік темряви, де володарює обман та жорстокість, єгоїзм та зрада.
Але чи завжди добро, навіть у наш час, йде на благо людині? Стається так, що і добро може перетворитись на зло. Можна привести такий приклад: друг дав списати домашнє завдання однокласникові. Що у цьому страшного? Нічого, якщо не брати до уваги той факт, що однокласник не отримав жодних знань.
Цей одвічний двобій відбувається не тільки у сучасному світі, а й на сторінках творів видатних авторів, адже кожен із нас хоч раз замислювався над питання добра і зла. Так, у творі П. Мирного «Хіба ревуть воли...» ми бачимо роздвоєність Чіпки Варениченка, що стоїть перед вибором між добром і злом. І стається так, що на певному етапі його життя, ці дві непримиренні сили знаходять у ньому поєднання: вдень він працює, а вночі з товаришами знову ступає на злочинну стежку.
Сучасний світ повний як добра, так і зла. Проте я вірю, що в душі кожного із нас, все ж таки добро переможе над злом. Якщо кожна людина перед тим, як діяти задумається, чи благою буде ця дія, навіть якщо вона продиктована самими добрими мотивами.
Тарас Бульба - це центральний персонаж повісті Н. В. Гоголя. Ця людина справжній воїн, справжній козак. І характер його був відповідним. Ось що говорить про його характер Н. В. Гоголь: «Тарас був один з числа корінних, старих полковників: весь був створений для лайливої тривоги і відрізнявся грубої щирістю своєї вдачі. Невгамовний вічно, він вважав себе законним захисником православ'я ». Тарас дуже сильний. І, незважаючи на його похилий-ний вік, в ньому ще не згасла військова доблесть і дух козака. У бою Та-рас нітрохи не гірше молодих козаків. Він жорстокий і нещадний до ворогів. Та-рас Бульба не пробачив навіть своєму синові Андрієві зради. Він собст-венноручно позбавив життя сина: «Я тебе породив, я тебе і вб'ю!». Тарас уби-вал НЕ сина, він стріляв у ворога. Своїх товаришів наш герой поважав, в біді козаків ніколи не залишав. Для нього сенсом життя були військові похо-ди. Як все козаки він був патріотом православної Руської землі, і свій обов'язок бачив у захисті її від ненависних бусурман. Тараса не можна назвати оп-ределенном добрим, або жорстокого. Все залежить від положення людини в ство-наніі Тараса. Наприклад, він був жорстокий до Андрія, тому що той став вра-гом і навіть коли Остап запропонував поховати брата, Тарас відмовився. «По-гребуть його і без нас! Будуть у нього плакальниці і жалібниці! »- сказав Тарас. Але коли загинув Остап, наш герой влаштував пишні поминки по синові. Він гра-бив і вбивав усіх поляків. І уряд Польщі вирішило зупинити Та-раса. Гетьмана Потоцького було доручено вбити козака. Кілька днів укра-їнської воїни йшли від погоні. Але все ж Потоцький наздогнав полк Тараса. Тарас вирішив прорватися через ряди поляків. Але в запалі битви козак впустив люльку, яка супроводжувала його у всіх боях. Нахилився він підняти її і раптом на нього напригнулі воїни Потоцького. Тараса зв'язали і вирішили каз-нить. Для страти було вибрано дерево, верхівка якого була розбита гро-зой. Козака прикували до дерева і підпалили. Під час страти Тарас поводився мужньо. Навіть на багатті він залишався отаманом і, словом допомагав каза-кам врятуватися. Я вважаю Тарас - це герой свого часу.
Объяснение: