слова дідуся: — Я вам дам метра! Я вам такого метра дам, що…
там же хлопчик нижче ростом - це мав би бути Ява - Ми зараз усе закидаємо — нічого й видно не буде. Одійдіть, діду!
там де хлопчик темненький - це Павлуша. Що він говорив в творі не зрозуміло, але можна вписати такі слова: — Та ми ж не хотіли. Ми ж хотіли метро. Таке, як у Києві.
Якщо знизу виглядає свиня, то говорити вона нічого не могла, але вона могла дивитися на хлопців з осудом, так само як корова Контрибуція з співчуттям. Слова можна придумати самому, наприклад: - Але ви і шибеники !
картинка, де хлопці з коровою: для корови слова - ідіть, хлопці, отсюдова. Не займайте мене,
слова Яви (в капелюсі) - Вона до мене просто звикла, вона мене любить і тому не хоче…
слова Павлуші - Якась дровиняка, а не корова.
картинка де хлопці з цуценям:
Павлуша (зі шнурком) - Яво! Хапайся за цямрини, помагай, бо я в небо злітаю!
Ява - Прийняв на борт потерпілого товариша Собакевича.
у цуценяти ні слів, ні думок у творі не було: цуценя спершу скиглило, а потім привітно метляло хвостиком, тому слова йому можна придумати, наприклад: Дякую, хлопців, або Ура, мене врятовано!
Хлопцям було не до розмов, але також можна придумати: наприклад: Ява - Павлушо, тримайся!,
для Павлуші: - Дякую, Яво! або Дякую, старик (хлопці так один одного називали а друзями вони ще не були) або як у творі - це може б було вірніше - Хлопці! Куди ви?! А я? Раби! Гади! Гаменхотепа кинули!
картинка в метро:
у міліціонера слів і думок не було - він взагалі був не в курсі, що став причиною такої кумедної пригоди, хіба що придумати щось типу - Це ще що таке ? взагалі, він біг вже слідом за ночвами з дівчиною і кричав: — Стривайте! Стривайте! Одну хвилинку! Можна і ці слова вписати.
Дівчині було не до слів, її заціпило, навіть у творі так вказано, а ті слова, що вона сказали, то вже було після того як вона зупинилася: Політ пройшов нормально. Почуваю себе добре. Невагомість і перевантаження перенесла задовільно. Але для цієї картинки вони не підходять, хіба що придумати "Що це? або Ой, матінко !
А для хлопців слова тут тільки одні, ті що сказав Ява — Диви! Диви! Старшина Паляничко! Давай доженем!
Славко Беркута - головний позитивний персонаж. Звичайний, пересічний, худорлявий, середнього зросту із поглядом.
Юлько Ващук - головний персонаж твору. На перший погляд "звичайний хлопчина", "модна куртка й начищені до блиску черевики", "вигляд пещеним мамієм".
Лілі Теслюк - персонаж твору, що допомагає краще зрозуміти дії і вчинки головних героїв. У Лілі була "світло-руса пелехата голова і тоненький голос". Коли подорослішала, мала "біле пасмо волосся над чорною бровою, зав'язану довкола шиї зелену хустину.
Стефко Вус - персонаж твору, що допомагає краще зрозуміти дії і вчинки головних героїв. Хлопець мав "кучеряву густу чуприну", "нечепура", з "широким ротом", "в погляді синіх очей мовби аж колючки ховались", "заболочений, у семилатному своєму пальтечку та з колючим поглядом спідлоба".
Відповідь:
переписую все з своїх коментів сюди)))
як варіант
на першій картинці : де хлопці і дідусь вписуємо
слова дідуся: — Я вам дам метра! Я вам такого метра дам, що…
там же хлопчик нижче ростом - це мав би бути Ява - Ми зараз усе закидаємо — нічого й видно не буде. Одійдіть, діду!
там де хлопчик темненький - це Павлуша. Що він говорив в творі не зрозуміло, але можна вписати такі слова: — Та ми ж не хотіли. Ми ж хотіли метро. Таке, як у Києві.
Якщо знизу виглядає свиня, то говорити вона нічого не могла, але вона могла дивитися на хлопців з осудом, так само як корова Контрибуція з співчуттям. Слова можна придумати самому, наприклад: - Але ви і шибеники !
картинка, де хлопці з коровою: для корови слова - ідіть, хлопці, отсюдова. Не займайте мене,
слова Яви (в капелюсі) - Вона до мене просто звикла, вона мене любить і тому не хоче…
слова Павлуші - Якась дровиняка, а не корова.
картинка де хлопці з цуценям:
Павлуша (зі шнурком) - Яво! Хапайся за цямрини, помагай, бо я в небо злітаю!
Ява - Прийняв на борт потерпілого товариша Собакевича.
у цуценяти ні слів, ні думок у творі не було: цуценя спершу скиглило, а потім привітно метляло хвостиком, тому слова йому можна придумати, наприклад: Дякую, хлопців, або Ура, мене врятовано!
картинка на баштані:
дід Салимон лаявся: — Ах, шелегейдики! — Ах, шмарогузи! — Ах, катові гаспиди!
Хлопцям було не до розмов, але також можна придумати: наприклад: Ява - Павлушо, тримайся!,
для Павлуші: - Дякую, Яво! або Дякую, старик (хлопці так один одного називали а друзями вони ще не були) або як у творі - це може б було вірніше - Хлопці! Куди ви?! А я? Раби! Гади! Гаменхотепа кинули!
картинка в метро:
у міліціонера слів і думок не було - він взагалі був не в курсі, що став причиною такої кумедної пригоди, хіба що придумати щось типу - Це ще що таке ? взагалі, він біг вже слідом за ночвами з дівчиною і кричав: — Стривайте! Стривайте! Одну хвилинку! Можна і ці слова вписати.
Дівчині було не до слів, її заціпило, навіть у творі так вказано, а ті слова, що вона сказали, то вже було після того як вона зупинилася: Політ пройшов нормально. Почуваю себе добре. Невагомість і перевантаження перенесла задовільно. Але для цієї картинки вони не підходять, хіба що придумати "Що це? або Ой, матінко !
А для хлопців слова тут тільки одні, ті що сказав Ява — Диви! Диви! Старшина Паляничко! Давай доженем!
Пояснення:
Відповідь:
Славко Беркута - головний позитивний персонаж. Звичайний, пересічний, худорлявий, середнього зросту із поглядом.
Юлько Ващук - головний персонаж твору. На перший погляд "звичайний хлопчина", "модна куртка й начищені до блиску черевики", "вигляд пещеним мамієм".
Лілі Теслюк - персонаж твору, що допомагає краще зрозуміти дії і вчинки головних героїв. У Лілі була "світло-руса пелехата голова і тоненький голос". Коли подорослішала, мала "біле пасмо волосся над чорною бровою, зав'язану довкола шиї зелену хустину.
Стефко Вус - персонаж твору, що допомагає краще зрозуміти дії і вчинки головних героїв. Хлопець мав "кучеряву густу чуприну", "нечепура", з "широким ротом", "в погляді синіх очей мовби аж колючки ховались", "заболочений, у семилатному своєму пальтечку та з колючим поглядом спідлоба".