Острів Хортиця – найбільший острів на Дніпрі, унікальність якого – у рідкісному поєднанні на одній території різноманітних природних комплексів, пам’яток геології, культури, історії...
Основу найбільшого острова на Дніпрі (довжина 12, ширина, в середньому, 2,5 км, загальна площа – 2360 га) складають граніти і гнейси, яким близько двох мільярдів років. Природна унікальність Хортиці в тому, що тут у мініатюрі представлені зразки всіх ландшафтних зон України.
Дуже важливою та значущою є історична спадщина цього краю. Саме тут, за однією з версій, навесні 972 р. загинув Київський князь Святослав Ігоревич – одна з найяскравіших постатей давньої історії України. Вважається, що з Хортиці вирушали у козацькі походи проти поляків оспівані українським народом Северин Наливайко, Криштов Косинський, Іван Сулима. Бував тут і гетьман Петро Сагайдачний зі своїм військом. Саме на Хортиці Богдан Хмельницький отримав підтримку реєстрових козаків у часи Визвольної війни у 1648–1654 рр.
Розкопки, проведені археологами заповідника, дають підстави стверджувати, що один із прототипів Запорозької Січі, її предтеча, існувала на Хортиці біля плавневої частини. Саме тут виявлено військове поселення Х–ХІV ст., а окремі знахідки (зброя, кераміка) свідчать про те, що коріння цього унікального об’єкта сягає глибше на кілька століть. У п’яти досліджених „напівземлянках” (археологи називають їх „куренями”) мешкали оборонці не лише Хортиці, а й частини південних рубежів тогочасної української держави.
Змієва печера – найбільша печера на всьому острові Хортиця. Її висота сягає 5 метрів, а глибина понад 4 метри, розташована вона у Північній частині Хортиці під скелею, що має назву «Верхня Голова».
У 1879 році в цій печері знайшли кременеві відколи, черепки ліпного посуду і кілька кісток тварин, а ще раніше – сідло, сукно і збрую козацьких часів. Назву печері було дано за легендою, згідно якої тут жив величезний Змій, який за часів козацтва щоночі вилітав з печери, освітлюючи Дніпро яскравим світлом. Таких легенд існує декілька. Сама ж печера чарує своєю неприступністю, а всі ці легенди лише додають їй певної чарівності та таємничості, тож потрапити до неї геть непросто, адже скеля, в якій вона знаходиться, має вигляд стрімкої стіни зі стрімким нахилом, спуститися по скелі без спеціального спорядження і серйозної альпіністської підготовки неможливо. На жаль, неможливо потрапити до печери і з води через ту ж саму стрімку скелю і велику висоту розташування печери над водою.
Назва повісті Івана Франка «Перехресні стежки» досить символічна. Дороги і стежки кожної людини. Як їх багато, як химерно вони переплітаються, як змінюють людські долі. Коли я читала цю повість, мене не залишало відчуття того, що минають роки, століття, а сутність людська не змінюється. Всі проблеми, які описані у повісті, є актуальними і сьогодні. Тому що страсті людські – це вічна тема і вічна проблема всіх часів і народів. Автор у своєму творі висвітлює питання людської жадібності, підлості, підлабузництва, нещирості, жорстокості, хабарництва, здирництва, некомпетентності, здатності обмовити людину. Цими рисами щедро наділені такі герої повісті як Стальський, Шварц, Шнадельський, суддя Страхоцький, пан маршалок Брикальський, староста. Але разом з тим І.Франко змальовує і такі духовні щедроти як вірність, доброта, сміливість, прагнення до служіння своєму народу, і, звичайно ж, кохання (адвокат Рафалович).
Острів Хортиця – найбільший острів на Дніпрі, унікальність якого – у рідкісному поєднанні на одній території різноманітних природних комплексів, пам’яток геології, культури, історії...
Основу найбільшого острова на Дніпрі (довжина 12, ширина, в середньому, 2,5 км, загальна площа – 2360 га) складають граніти і гнейси, яким близько двох мільярдів років. Природна унікальність Хортиці в тому, що тут у мініатюрі представлені зразки всіх ландшафтних зон України.
Дуже важливою та значущою є історична спадщина цього краю. Саме тут, за однією з версій, навесні 972 р. загинув Київський князь Святослав Ігоревич – одна з найяскравіших постатей давньої історії України. Вважається, що з Хортиці вирушали у козацькі походи проти поляків оспівані українським народом Северин Наливайко, Криштов Косинський, Іван Сулима. Бував тут і гетьман Петро Сагайдачний зі своїм військом. Саме на Хортиці Богдан Хмельницький отримав підтримку реєстрових козаків у часи Визвольної війни у 1648–1654 рр.
Розкопки, проведені археологами заповідника, дають підстави стверджувати, що один із прототипів Запорозької Січі, її предтеча, існувала на Хортиці біля плавневої частини. Саме тут виявлено військове поселення Х–ХІV ст., а окремі знахідки (зброя, кераміка) свідчать про те, що коріння цього унікального об’єкта сягає глибше на кілька століть. У п’яти досліджених „напівземлянках” (археологи називають їх „куренями”) мешкали оборонці не лише Хортиці, а й частини південних рубежів тогочасної української держави.
Змієва печера – найбільша печера на всьому острові Хортиця. Її висота сягає 5 метрів, а глибина понад 4 метри, розташована вона у Північній частині Хортиці під скелею, що має назву «Верхня Голова».
У 1879 році в цій печері знайшли кременеві відколи, черепки ліпного посуду і кілька кісток тварин, а ще раніше – сідло, сукно і збрую козацьких часів. Назву печері було дано за легендою, згідно якої тут жив величезний Змій, який за часів козацтва щоночі вилітав з печери, освітлюючи Дніпро яскравим світлом. Таких легенд існує декілька. Сама ж печера чарує своєю неприступністю, а всі ці легенди лише додають їй певної чарівності та таємничості, тож потрапити до неї геть непросто, адже скеля, в якій вона знаходиться, має вигляд стрімкої стіни зі стрімким нахилом, спуститися по скелі без спеціального спорядження і серйозної альпіністської підготовки неможливо. На жаль, неможливо потрапити до печери і з води через ту ж саму стрімку скелю і велику висоту розташування печери над водою.
Назва повісті Івана Франка «Перехресні стежки» досить символічна. Дороги і стежки кожної людини. Як їх багато, як химерно вони переплітаються, як змінюють людські долі. Коли я читала цю повість, мене не залишало відчуття того, що минають роки, століття, а сутність людська не змінюється. Всі проблеми, які описані у повісті, є актуальними і сьогодні. Тому що страсті людські – це вічна тема і вічна проблема всіх часів і народів. Автор у своєму творі висвітлює питання людської жадібності, підлості, підлабузництва, нещирості, жорстокості, хабарництва, здирництва, некомпетентності, здатності обмовити людину. Цими рисами щедро наділені такі герої повісті як Стальський, Шварц, Шнадельський, суддя Страхоцький, пан маршалок Брикальський, староста. Але разом з тим І.Франко змальовує і такі духовні щедроти як вірність, доброта, сміливість, прагнення до служіння своєму народу, і, звичайно ж, кохання (адвокат Рафалович).
Объяснение: