Непосидючий, майстер на різні вигадки, Федько був страшенним розбишакою й халамидником: то шибку розіб'є з рогатки, то синця наб'є своєму другові, то змія відбере в хлопців. Перший по силі на всю вулицю. Але, незважаючи на все це, у Федька було дуже багато друзів: і Гриць, і Стьопка, і Спірка. Хлопці його дуже любили й поважали. Мабуть, тому, що він був чесним і порядним. Усі знали, що маленький халамидник ніколи не брехав, навіть тоді, коли хлопця били за його пустощі Він завжди говорив тільки правду, хоча, якщо б захотів, міг би завжди виправдатися. До того ж Федько був справжнім другом, і хлопці знали про це.Толя – син хазяїна будинку, у якому жила родина Федька, – був дитиною ніжною, делікатною та смирною з "невинними синіми очима". Завжди чистенький і чепурнешяшй, він зовсім не мав нахилу "до Федькових забав" і ставився з погордою до мужицьких дітей. Але якась невідома сила тягнула його до халамидника. Толя – хитрий і підступний: він підбив Федька на ризиковану подорож по кризі, мріючи про те, що той злякається, а хлопці з нього посміються А інша його вада – заздрість – штовхає його самого на кригу. Федько рятує Толю, ризикуючи власним життям, а цей брехун ще й звинувачує його в тому, у чому був винен сам. Бешкетник виявився справжнім героєм і благородною людиною: хлопець збрехав перший раз у житті, щоб захистити зляканого Толю від розгніваного батька, але заплатив за своє благородство надто дорогою ціною – власним життям. Толя навіть після смерті Федька не відчуває власної вини, навіть забирає чижика, збрехавши матері хлопця, ніби виграв його. Він підлий і дріб'язковий Толя – егоїст, який думає тільки про себе, його не цікавлять почуття й думки інших, він не знає, що таке честь, совість, благородство, що значить бути справжнім другом. Йому притаманні підлість, брехливість, хитрість, зрадливість, заздрість, пихатість та егоїзм. Я впевнений у тому, що в Толі школи не буде друзів, і мені б дуже хотілося мати такого чесного, благородного сміливого друга, яким був Федько.
Є цінності яким не має ціни На мою думку цінність яка не має ціни- це батьки. Бо саме тільки вони єдині та на все життя. Вони не зрадять, завжди підтримають у складних ситуаціях та люблять тебе таким яким ти є. Батьки- безцінний дар життя. У кожного вони різні, але все одно вони люблять своїх дітей не дивлячись ні на що. Також ще однією цінністю, я вважаю родину та Батьківщину. Спершу трохи про родину: Родинне коло, тепле та ніжне. Воно завжди "зігріє" тебе у "найлютіші морози", вбереже від поганого, та надасть до Його треба берегти, адже воно єдине та на все життя, як і батьки А Батьківщина, завжди рідна. Хай вона буде не гарною, погано родить на ній врожай, не гріє там сонечко вранці, та не світить місяць вночі, вона завжди буде тобі рідна. Ось такі головні цінності життя яким просто немає ціни!
На мою думку цінність яка не має ціни- це батьки. Бо саме тільки вони єдині та на все життя. Вони не зрадять, завжди підтримають у складних ситуаціях та люблять тебе таким яким ти є.
Батьки- безцінний дар життя. У кожного вони різні, але все одно вони люблять своїх дітей не дивлячись ні на що.
Також ще однією цінністю, я вважаю родину та Батьківщину. Спершу трохи про родину:
Родинне коло, тепле та ніжне. Воно завжди "зігріє" тебе у "найлютіші морози", вбереже від поганого, та надасть до Його треба берегти, адже воно єдине та на все життя, як і батьки
А Батьківщина, завжди рідна. Хай вона буде не гарною, погано родить на ній врожай, не гріє там сонечко вранці, та не світить місяць вночі, вона завжди буде тобі рідна.
Ось такі головні цінності життя яким просто немає ціни!