Іван Федоров (бл. 1510-1583) (справжнє ім'я Іван Федорович Москвітін) - один з перших російських друкарів, засновник книгодрукування в Росії [en] і на Україні [en]. За традицією часто називається «першим російським Книгодрукарі». І. Федоров - видавець першого точно датованої друкованої книги «Апостол» в Російському царстві, а також засновник друкарні в Російському воєводстві Польського королівства.Іван Федоров народився близько 1520 роки, у Великому князівстві Московському. Точна дата народження [en] невідома.У 1564 в Москві спільно з друкарем Петром Тимофійовичем Мстиславцем випустив першу російську датовану друковану книгу «Апостол». Пізніше працював у Білорусії і на Україні. У 1574 випустив у Львові першу слов'янську «Азбуку» і нове видання «Апостола». У 1580-1581 роках в Острозі Іван Федоров видав першу повну слов'янську Біблію («Острозька біблія»). Відомий і як гарматний майстер (винайшов многоствольную мортиру).«Апостол» зі схвалення митрополита Макарія в палатах на Нікольській вулиці була влаштована друкарня, в якій 1 березня 1564 вийшла перша російська точно датована книга - «Апостол». З післямови до «Апостола» відомо, що поліграфічні роботи над ним велися Іваном Федоровим і П. Т. Мстиславцем протягом року.Іван Федоров «Апостол»
Свій знаменитий «Заповіт» Тарас Шевченко написав 25 грудня 1845 р. в м. Переяславі під час важкої хвороби. У грудні 1845 р. Шевченко гостював на Переяславщині у поміщика-декабриста С. Н. Самойлова. Тут він, застудившись, захворів. 24 грудня стан його різко погіршав — запалення легенів. Самойлови, побоюючись ще гіршого, відправляють поета в Переяслав до Козачковського. Тяжко було в дорозі, нелегше і по прибутті, хоч лікар-приятель зробив усе можливе. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години його життя. Так не хотілося умирати, бо ж тільки почав по-справжньому жити. Але до всього треба бути готовому. Якщо, отже, смерть, бо треба сказати людям останнє слово. Нелюдськими зусиллями перемагаючи хворобу, якось підвівся і ослаблими руками запалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для молодої людини слова: Як умру, то поховайте Мене… Отакі події наштовхнули Шевченка до написання «Заповіту»
Свій знаменитий «Заповіт» Тарас Шевченко написав 25 грудня 1845 р. в м. Переяславі під час важкої хвороби. У грудні 1845 р. Шевченко гостював на Переяславщині у поміщика-декабриста С. Н. Самойлова. Тут він, застудившись, захворів. 24 грудня стан його різко погіршав — запалення легенів. Самойлови, побоюючись ще гіршого, відправляють поета в Переяслав до Козачковського. Тяжко було в дорозі, нелегше і по прибутті, хоч лікар-приятель зробив усе можливе. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години його життя. Так не хотілося умирати, бо ж тільки почав по-справжньому жити. Але до всього треба бути готовому. Якщо, отже, смерть, бо треба сказати людям останнє слово. Нелюдськими зусиллями перемагаючи хворобу, якось підвівся і ослаблими руками запалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для молодої людини слова: Як умру, то поховайте Мене… Отакі події наштовхнули Шевченка до написання «Заповіту»
Джерело: https://dovidka.biz.ua/zapovit-shevchenko-istoriya-napisannya/