1.Що робили брати Павлусь та Петро Судаки, коли зустрілись після довгої розлуки? В) їли бублики з медом зі сльозами на очах
2. Хто своїм арканом у повісті «За сестрою» упіймав татарського молодого ватажка Мустафу-агу? Г) Семен Непорадний
3. Що відповів батько на пропозицію Павлуся Судака їхати в Крим рятувати сестру Ганну? В) «От ліпше не рви мого серця. Не вона одна…» цитата —— Так мусить бути, коли не можна, інакше, — каже батько. — От не рви мого серця... Не вона одна...
Г) «А ти знаєш, де Крим? Там усі пропадемо, та її не відшукаємо» (це сказав брат Петро Павлу)
4. Що для Михайлика з повісті «Гуси-лебеді летять» було найбільшою втіхою? В) ходити до школи (судячи з тексті усієї повісті)
5. Якими словами у повісті названо Юхрима Бабенка, якого не любила однокрила Михайликова качка? Б) хитрюга й пустомолот
6.Завдяки кому Михайлик з повісті «Гуси-лебеді летять» зумів потрапити на театральну виставу? Б) дядьку Себастіяну
7. Хто перевіряв шкільні зошити Климка? А) дядько Кирило
8. Чому Климко відмовся їсти борщ у гостях у діда Бочонка? В) тому що його жінка була злющою і скупою
9. Установіть відповідність між головним персонажем твору та його цитатою:
1) «Усе помагать будем! А Олі я колиску принесу» Г) Зульфат Гареєв
2) «Ось ми три їдьмо в Крим, то її визволимо» А) Павлусь
3) «Знаєш, що я придумав, Зульф? Я піду по сіль» В) Климко
4) «То дасте мені «Пригоди Тома Сойєра?» Б) Михайлик
10. Установіть відповідність між другорядним персонажем твору та його цитатою:
Б) дід Дем'ян
1) «Шукай, дурню, сестри. Татарські купці тобі дорогу покажуть» - це слова харциза Карима із повісті "за сестрою"
2) «Як тут мій по... судячи по всьому це цитата з повісті "Климко" - слова дядька Кирила - Як тут мій Не боявся сам уночі? А) дядько Кирило
Мир та злагода. Щось повільне, тепле, м'яке, затишне. Щира усмішка, дзвінкий сміх. Впевненість у чомусь, у наступному дні, наприклад. Що буде все добре, буде, де жити, що їсти, у що одягатись. Буде освіта, чесна робота, щасливе життя.
А як щодо асоціацій на поняття "війна" та "злидні"? Жорстоке, холодне, стрімке, бурхливе. Питання про завтрашній день, взагалі про життя, невпевненість у всьому. Турботи, незгоди, муки, плач, ридання...
Війна і мир. Світло та темрява. Після довгого часу, проведеного у світлі, у несподіваній темряві ми не побачимо нічого, крім густого мороку. Після років миру чи можна повірити у реальність жаху? Страшних подій, які відбулись і які ще стануться. Мільйони життів скалічено, зруйновано так, що не відбудувати і не повернути.
У оповіданні "Климко" Григора Тютюнника відтворена гра долі хлопчака. Доля на те і доля, щоб правити своє: вона викидає жорстокий виверт, страшний і неочікуваний, під назвою війна. Маленька людина потрапляє у вир подій — смерті та мук. Він захоплює її, захлестує невеликий, але затишний човен існування. Ще раніше Климко втратив батьків, але не був самотнім: дядько, шкільні друзі, сусіди — усі опікувались ним. І він допомагав дядькові, був надійним товаришем, більше слухав, аніж говорив, але до нього тягнулись інші діти. Мріяв носити такого ж картуза з молоточками і вриватися у ніч на потязі, як дядько. Нетерпляче чекав, коли той повернеться увечері з гостинцем. Нехай не таке багате, але все ж міцне щастя, — та сильна хвиля збила його, зім'яла, здавила жужмом.
Відповідь:
1-В, 2-Г, 3-В, 4-В, 5-Б, 6-Б, 7-А, 8-В
9 завдання 1-Г, 2-А, 3-В, 4-Б,
10 завдання немає повністю тексту
1.Що робили брати Павлусь та Петро Судаки, коли зустрілись після довгої розлуки? В) їли бублики з медом зі сльозами на очах
2. Хто своїм арканом у повісті «За сестрою» упіймав татарського молодого ватажка Мустафу-агу? Г) Семен Непорадний
3. Що відповів батько на пропозицію Павлуся Судака їхати в Крим рятувати сестру Ганну? В) «От ліпше не рви мого серця. Не вона одна…» цитата —— Так мусить бути, коли не можна, інакше, — каже батько. — От не рви мого серця... Не вона одна...
Г) «А ти знаєш, де Крим? Там усі пропадемо, та її не відшукаємо» (це сказав брат Петро Павлу)
4. Що для Михайлика з повісті «Гуси-лебеді летять» було найбільшою втіхою? В) ходити до школи (судячи з тексті усієї повісті)
5. Якими словами у повісті названо Юхрима Бабенка, якого не любила однокрила Михайликова качка? Б) хитрюга й пустомолот
6.Завдяки кому Михайлик з повісті «Гуси-лебеді летять» зумів потрапити на театральну виставу? Б) дядьку Себастіяну
7. Хто перевіряв шкільні зошити Климка? А) дядько Кирило
8. Чому Климко відмовся їсти борщ у гостях у діда Бочонка? В) тому що його жінка була злющою і скупою
9. Установіть відповідність між головним персонажем твору та його цитатою:
1) «Усе помагать будем! А Олі я колиску принесу» Г) Зульфат Гареєв
2) «Ось ми три їдьмо в Крим, то її визволимо» А) Павлусь
3) «Знаєш, що я придумав, Зульф? Я піду по сіль» В) Климко
4) «То дасте мені «Пригоди Тома Сойєра?» Б) Михайлик
10. Установіть відповідність між другорядним персонажем твору та його цитатою:
Б) дід Дем'ян
1) «Шукай, дурню, сестри. Татарські купці тобі дорогу покажуть» - це слова харциза Карима із повісті "за сестрою"
2) «Як тут мій по... судячи по всьому це цитата з повісті "Климко" - слова дядька Кирила - Як тут мій Не боявся сам уночі? А) дядько Кирило
слів дядька діда Дем"яна немає у завданні
Пояснення:
Образ Климка
(Григір Тютюнник "Климко")
Мир та злагода. Щось повільне, тепле, м'яке, затишне. Щира усмішка, дзвінкий сміх. Впевненість у чомусь, у наступному дні, наприклад. Що буде все добре, буде, де жити, що їсти, у що одягатись. Буде освіта, чесна робота, щасливе життя.
А як щодо асоціацій на поняття "війна" та "злидні"? Жорстоке, холодне, стрімке, бурхливе. Питання про завтрашній день, взагалі про життя, невпевненість у всьому. Турботи, незгоди, муки, плач, ридання...
Війна і мир. Світло та темрява. Після довгого часу, проведеного у світлі, у несподіваній темряві ми не побачимо нічого, крім густого мороку. Після років миру чи можна повірити у реальність жаху? Страшних подій, які відбулись і які ще стануться. Мільйони життів скалічено, зруйновано так, що не відбудувати і не повернути.
У оповіданні "Климко" Григора Тютюнника відтворена гра долі хлопчака. Доля на те і доля, щоб правити своє: вона викидає жорстокий виверт, страшний і неочікуваний, під назвою війна. Маленька людина потрапляє у вир подій — смерті та мук. Він захоплює її, захлестує невеликий, але затишний човен існування. Ще раніше Климко втратив батьків, але не був самотнім: дядько, шкільні друзі, сусіди — усі опікувались ним. І він допомагав дядькові, був надійним товаришем, більше слухав, аніж говорив, але до нього тягнулись інші діти. Мріяв носити такого ж картуза з молоточками і вриватися у ніч на потязі, як дядько. Нетерпляче чекав, коли той повернеться увечері з гостинцем. Нехай не таке багате, але все ж міцне щастя, — та сильна хвиля збила його, зім'яла, здавила жужмом.