Режисер Сев знімає фільм про матроса Богдана. Для зйомок будують вітрильник. Але це не бутафорна споруда — на ньому плаватимуть учні морехідної школи. Тому майстри дуже стараються. Композиція доволі вільна. Незвична форма оповіді — монолог-сповідь сімдесятилітнього То-Ма-Кі, який згадує свою далеку молодість, пов’язану з кіномистецтвом. Читач мандрує разом з героями з майбутнього в минуле. Таємничі, часом небезпечні пригоди змінюють одна одну. Дія відбувається то в Одесі, то в Італії, Румунії, навіть на острові Ява. Мариністичний колорит Міста, що з’явився в українській літературі чи не вперше в такому обсязі, змінюється екзотикою чужих країн. Екзотичні також імена героїв: Тайах, Сев, То-Ма-Кі та його сини Майк і Генрі. Автор сміливо став в опозицію до літературних трафаретів. Усе це не сподобалося тогочасній критиці. У романтичному творі є і любовна колізія, і Прекрасна Дама. Тут це загадкова танцівниця Тайах, у яку закохані Сев, То-Ма-Кі та Богдан. Це сильні, вольові натури, якими і мають бути романтичні герої. Любовна сюжетна лінія у творі є втіленням етичного кредо митця, який сповідує культ жіночності, вірної дружби, краси людських взаємин.
Тема художнього твору — це коло подій, життєвих явищ, представлених у художньому творі, у тісному зв’язку з проблемами, які з них постають і потребують осмислення.Тема включає: життєвий матеріал, що охоплює:
— події, вчинки персонажів або їхні думки, переживання, настрої, прагнення, у процесі розгортання яких розкривається суть людини;
— сфери застосування сил та енергії людини (родина, інтимне чи громадське життя, побут, виробництво тощо);
— час, відображений у творі: з одного боку, сучасне, минуле чи майбутнє, з другого — короткий або тривалий;
— коло подій і персонажів (вузьке чи широке).
проблеми, порушені у творі на основі відображеного життєвого матеріалу:
— загальнолюдські;
— соціальні;
— філософські;
— моральні;
— релігійні тощо.
Ідея твору – ядро авторського задуму, основна думка про змальовані у творі явища, висвітленню якої підпорядковані всі образи і художні засоби твору (ідеали і переконання, які автор прагне донести до читача через свій твір). Ідею твору можна характеризувати:
за щаблями втілення:
— ідейний задум автора;
— естетична оцінка зображеного або авторське ставлення до зображеного;
Режисер Сев знімає фільм про матроса Богдана. Для зйомок будують вітрильник. Але це не бутафорна споруда — на ньому плаватимуть учні морехідної школи. Тому майстри дуже стараються. Композиція доволі вільна. Незвична форма оповіді — монолог-сповідь сімдесятилітнього То-Ма-Кі, який згадує свою далеку молодість, пов’язану з кіномистецтвом. Читач мандрує разом з героями з майбутнього в минуле. Таємничі, часом небезпечні пригоди змінюють одна одну. Дія відбувається то в Одесі, то в Італії, Румунії, навіть на острові Ява. Мариністичний колорит Міста, що з’явився в українській літературі чи не вперше в такому обсязі, змінюється екзотикою чужих країн. Екзотичні також імена героїв: Тайах, Сев, То-Ма-Кі та його сини Майк і Генрі. Автор сміливо став в опозицію до літературних трафаретів. Усе це не сподобалося тогочасній критиці. У романтичному творі є і любовна колізія, і Прекрасна Дама. Тут це загадкова танцівниця Тайах, у яку закохані Сев, То-Ма-Кі та Богдан. Це сильні, вольові натури, якими і мають бути романтичні герої. Любовна сюжетна лінія у творі є втіленням етичного кредо митця, який сповідує культ жіночності, вірної дружби, краси людських взаємин.
Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/ya/yurij-yanovskij/3571-analiz-majster-korablya-yanovskij Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua
— події, вчинки персонажів або їхні думки, переживання, настрої, прагнення, у процесі розгортання яких розкривається суть людини;
— сфери застосування сил та енергії людини (родина, інтимне чи громадське життя, побут, виробництво тощо);
— час, відображений у творі: з одного боку, сучасне, минуле чи майбутнє, з другого — короткий або тривалий;
— коло подій і персонажів (вузьке чи широке).
проблеми, порушені у творі на основі відображеного життєвого матеріалу:
— загальнолюдські;
— соціальні;
— філософські;
— моральні;
— релігійні тощо.
Ідея твору – ядро авторського задуму, основна думка про змальовані у творі явища, висвітленню якої підпорядковані всі образи і художні засоби твору (ідеали і переконання, які автор прагне донести до читача через свій твір). Ідею твору можна характеризувати:за щаблями втілення:
— ідейний задум автора;
— естетична оцінка зображеного або авторське ставлення до зображеного;
— висновок читача чи дослідника;
за параметрами проблематики:
— загальнолюдська;
— соціальна;
— філософська;
— моральна;
— релігійна тощо.
за формою втілення:
— художньо втілена (через картини, образи, конфлікти, предметні деталі);
— заявлена прямо (ліричними чи публіцистичними засобами).