Серед майстрового люду найбільшої слави зажив мій дід Дем’ян, якого знав увесь повіт. Чого тільки не вмів мій дідусь! Треба десь зробити січкарню, драча, крупорушку чи керата,— співаючи зробить, дайте тільки заліза, дерева і ввечері добру чарку монопольки. А хочете вітряка, то й вітряка вибудує під самі хмари; у кузні вкує сокиру, у стельмашні злагодить воза й сани, ще й дерев’яні квіти розкидає по них. Залізо й дерево аж співали у діда, поки сила не повиходила з його рук. Міг чоловік нехитрим інструментом вирізати і просту людину, і святого.
На уроках української літратури і познайомились з чудовим письмеником Чайковським та його популярним твором За сестрою. Головний герой малий хлопчик Павлусь з славного роду козаків. А славний він тому що усі чоовікицієї сімьї були славними козаками.Жив у сел вці в часи нападаня татар а нашу рідну Україну. Хлопець мав смліиву вдачу-це проявляється в його вчинках, прикладом є те що він не побоявшись взяв коня та помчався у поле, навіть коли його могли вбивти в хвилину. Павлусь був завзятим хлопцем, та дуже працьовитим а мій погляд для свого віку. Маленький козачок був кмітливим та винахідливим на мій розсуд, бо він багато чим міг до козакам , бо завжжди уважно слухав розповіді дуда, а багато читав. Цё малиц хлопець дуже витривалий та товариський, бо він боровся до кінця за свою рідненьку сестричку Ганусю, а товаризький, бо гарно відносився до всіх людей. І близьких і знайомих. Павло ненавидив зрадників, цих підлих людей, бо він був завжди за справедливість та дитина чистої души. Він великий шлях пройшов до мрії-стати козаком. Він замотував на вус дідову нвуку про життя козаків а про житя гнилих татар. Та й в досгнені мрії дуже до йому віра, віра в себе, що він стане колись великим козаком, якого буде знати уся Батьківщина. Давлет Гірей завжди говорив гарні слова про нашого славного героя Павлюся. Він теж мав надію та віру- що Павлусь стане козаком. Я ставлюсь до героя дуже позитивно та з гордістю, що хоя у повістях є такі люди, які по справжньому кохаюь близьких та такі велиі патріоти
Головний герой малий хлопчик Павлусь з славного роду козаків. А славний він тому що усі чоовікицієї сімьї були славними козаками.Жив у сел вці в часи нападаня татар а нашу рідну Україну.
Хлопець мав смліиву вдачу-це проявляється в його вчинках, прикладом є те що він не побоявшись взяв коня та помчався у поле, навіть коли його могли вбивти в хвилину.
Павлусь був завзятим хлопцем, та дуже працьовитим а мій погляд для свого віку.
Маленький козачок був кмітливим та винахідливим на мій розсуд, бо він багато чим міг до козакам , бо завжжди уважно слухав розповіді дуда, а багато читав.
Цё малиц хлопець дуже витривалий та товариський, бо він боровся до кінця за свою рідненьку сестричку Ганусю, а товаризький, бо гарно відносився до всіх людей. І близьких і знайомих.
Павло ненавидив зрадників, цих підлих людей, бо він був завжди за справедливість та дитина чистої души.
Він великий шлях пройшов до мрії-стати козаком. Він замотував на вус дідову нвуку про життя козаків а про житя гнилих татар. Та й в досгнені мрії дуже до йому віра, віра в себе, що він стане колись великим козаком, якого буде знати уся Батьківщина. Давлет Гірей завжди говорив гарні слова про нашого славного героя Павлюся. Він теж мав надію та віру- що Павлусь стане козаком.
Я ставлюсь до героя дуже позитивно та з гордістю, що хоя у повістях є такі люди, які по справжньому кохаюь близьких та такі велиі патріоти