Раніше мені було невідомо, що існує такий пісенний жанр, як коломийка. Навіть це слово було для мене новим. Про ці твори я довідався на уроці української літератури, а потім знайшов записи коломийок в Інтернеті й послухав цілу низку коломийок. Виявилося, що цей пісенний жанр збагачується й сьогодні. А до коломийок не байдужі й відомі українські виконавці, наприклад, співачка Руслана, гурт "Мандри" та інші.
Отже, коломийки — це коротенькі дворядкові пісеньки, що можуть виступати як приспівки до танцю або існувати незалежно від нього. Часто вони об'єднуються у в'язанки, які часто не мають сталого змісту: "Ой співанки-коломийки, в'язанку з них в'яжу, як попросять заспівати, я ся не відкажу". Дуже здивувало мене те, що коломийки виникли дуже давно: перші відомі нам записи належать до XVII сторіччя, але є документальні свідчення про їхнє існування ще в давніші часи! Назва вказує на місце виникнення: місто Коломия Івано-Франківської області. Певну спільність із коломийками мають пісеньки, які поєднують спів із танцем у колі, — сербські "коло", чеські "до колочка", болгарський "хоро".
є у любій нашій школі різні типи класів. і чимало в нашій школі класів-лоботрясів. у цих класах добрі діти, гарні та веселі, і відразу після школи мчаться до оселі. не цікавить їх навчання та не тягне в школу, їм пошвидше би до друзів і собі додому. у цих класах усі діти ну зовсім не вчаться. і заходити до них вчителі бояться. діти скачуть та грохочуть, голасно сміються, їх ніяк не зупинити - жарти так і ллються. і навіщо вони ходять в нашу гарну школу? краще взялися б за розум та і йшли додому. там вони би посиділи та поміркували, як себе потрібно вести, щоб їх поважали.
но это сочиняла не я, просто в интернете ее нашла, может тебе и подойдет!
Раніше мені було невідомо, що існує такий пісенний жанр, як коломийка. Навіть це слово було для мене новим. Про ці твори я довідався на уроці української літератури, а потім знайшов записи коломийок в Інтернеті й послухав цілу низку коломийок. Виявилося, що цей пісенний жанр збагачується й сьогодні. А до коломийок не байдужі й відомі українські виконавці, наприклад, співачка Руслана, гурт "Мандри" та інші.
Отже, коломийки — це коротенькі дворядкові пісеньки, що можуть виступати як приспівки до танцю або існувати незалежно від нього. Часто вони об'єднуються у в'язанки, які часто не мають сталого змісту: "Ой співанки-коломийки, в'язанку з них в'яжу, як попросять заспівати, я ся не відкажу". Дуже здивувало мене те, що коломийки виникли дуже давно: перші відомі нам записи належать до XVII сторіччя, але є документальні свідчення про їхнє існування ще в давніші часи! Назва вказує на місце виникнення: місто Коломия Івано-Франківської області. Певну спільність із коломийками мають пісеньки, які поєднують спів із танцем у колі, — сербські "коло", чеські "до колочка", болгарський "хоро".
Объяснение:
є у любій нашій школі різні типи класів. і чимало в нашій школі класів-лоботрясів. у цих класах добрі діти, гарні та веселі, і відразу після школи мчаться до оселі. не цікавить їх навчання та не тягне в школу, їм пошвидше би до друзів і собі додому. у цих класах усі діти ну зовсім не вчаться. і заходити до них вчителі бояться. діти скачуть та грохочуть, голасно сміються, їх ніяк не зупинити - жарти так і ллються. і навіщо вони ходять в нашу гарну школу? краще взялися б за розум та і йшли додому. там вони би посиділи та поміркували, як себе потрібно вести, щоб їх поважали.
но это сочиняла не я, просто в интернете ее нашла, может тебе и подойдет!