На календарі вже час для весни. Причаїлася холодна зима десь у яру. Не хоче забиратися геть. Та не бояться її люди, особливо молоді дівчата та хлопці. Допомагають весні долати зиму у весняних хороводах: «ми цю пісеньку співаєм і весноньку викликаєм». Носять зображення сонця. Побачило це велике сонце, усміхнулося, послало багато промінчиків на землю, щоб привітатися із побратимами. Потепліло. Розтанув сніг. Заспівали радісно дівчата: «ой минула вже зима, снігу, льоду вже нема». Запалили солом'яне опудало зими. Перелякалася зима, та й побігла від нестерпного жару у вічний холод. Почула заклики дівчат весна, ступила на поріг, а з нею разом «прилетіли журавлі, і великі, і малі». Природа прокинулась, зазеленіла та й зацвіла буйним цвітом для гарного майбутнього врожаю.
Читаючи твір Івана Малковича «Із янголом на плечі», мені пригадалися слова бабусі, яка завжди казала, що кожна людина має свого янгола-охоронця і він сидить у нас на правому плечі.
Пригадався один випадок. Я була в школі, батьки на роботі. Мама вранці поставила на плиту варити борщ і забула виключити. Потім вона пригадала, взяла таксі і примчала додому. Газ було виключено, а у кастрюлі - ні крпаплі рідини, при цьому вона й не згоріла. коли я повернулася додому, вона спитала мене, чи це я виключила. Я була здивована. Батько так само вдома не був. На мою думку, це зробив наш янгол, який і вберіг оселю від пожежі.
Іншим разом на мене хотіли напасти якісь хлопці, вимагали віддати їм телефон. Я подумки в ту мить на вулиці з'явився який чоловік, який прогнав хуліганів і мене провів до будинку. Це теж, гадаю, до янгола.
Тому кожен із нас справді має мати небесного охоронця, який рятує його у важкі хвилини.
Відповідь:
Читаючи твір Івана Малковича «Із янголом на плечі», мені пригадалися слова бабусі, яка завжди казала, що кожна людина має свого янгола-охоронця і він сидить у нас на правому плечі.
Пригадався один випадок. Я була в школі, батьки на роботі. Мама вранці поставила на плиту варити борщ і забула виключити. Потім вона пригадала, взяла таксі і примчала додому. Газ було виключено, а у кастрюлі - ні крпаплі рідини, при цьому вона й не згоріла. коли я повернулася додому, вона спитала мене, чи це я виключила. Я була здивована. Батько так само вдома не був. На мою думку, це зробив наш янгол, який і вберіг оселю від пожежі.
Іншим разом на мене хотіли напасти якісь хлопці, вимагали віддати їм телефон. Я подумки в ту мить на вулиці з'явився який чоловік, який прогнав хуліганів і мене провів до будинку. Це теж, гадаю, до янгола.
Тому кожен із нас справді має мати небесного охоронця, який рятує його у важкі хвилини.