Юшка — помічник у коваля, він робить всю підручну роботу. Він схожий на старого: малий ростом, худий, погано бачить, у нього слабкі руки, йому всього сорок років, але «грудна хвороба» сухота (туберкульоз) підточила з дитинства його сили. Його кличуть Юхимом, але весь народ від мала до велика називає його Юшкою.
Він живе в будинку коваля Хазяїн годує його за роботу хлібом, щами й кашею. Цукор, чай і одяг він повинен купувати собі сам. Однак герой оповідання своє вбоге жалування (7 руб. 60 коп. на місяць) ні на що не витрачає Він працює від зорі до зорі. Його поява на вулиці містечка ранком і ввечері служить людям прикметою того, що або пора всім вставати й прийматися за роботу, або настав час лягати спати. Діти веселяться побачивши Юшки, але їхня радість швидко переміняється злістю. Чому він не поводиться так само, як інші люди? Дітям було б весело, якби вони те нападали на розгніваного Юшку, то тікали б від нього. Дорослі, як і діти, вихлюпують на цього не схожого на них людини «своє зле горе й образу». А безмовний Юшка, побитий, потерпілий від людської злості, говорить про те, що люди дуже люблять його виразити цю любов не вміють. Він говорить, що «серце в людях буває сліпе», що не дає розуміти, кого людина любить насправді, щоб робити тому, кого любиш, тільки добро Юшка щороку йде на місяць кудись. Платонов показує свого героя вдалині від людей, на шляху в інше місто. Там, де ніхто не мучить і не терзає його, він майже не почуває своєї страшної хвороби. «Юшка не приховував більше своєї любові до живих істот. Він відмінювався до землі й цілував квіти… він гладив кору на деревах і піднімав зі стежки метеликів і жуків». Ніхто точно не знає, куди й до кого несе він свої зароблені гроші в мішечку за пазухою. Тільки після смерті Юшки ми довідаємося, що всі його заощадження призначалися для дівчинки-сироти, що йому й родичкою не була. Оточуючі люди вважали, що життя цієї людини позбавлена всякого змісту, адже він нікому нічого не розповідав. Ця людина, такий нікчемних і жалюгідний в очах інших людей, скромно й тихо робив свою добру справу. Один тільки раз він збунтувався, сказавши у свій захист: «Я жити родителями поставлений, я за законом народився, я теж всьому світлу потрібний… Без мене теж, виходить, не можна». Після смерті Юшки жити людям у містечку стає гірше. Тепер ніхто сумирно не бере на себе їхня злість, і вона витрачається між людьми. Дівчинка, вихованка Юшки, «лікує й утішає хворих людей, не стомлюючись угамовувати страждання й віддаляти смерть від ослабілих». Так самовіддана любов Юшки до людей продовжувала робити свою добру справу й після його смерті. Про велику силу любові А. Платонов сказав так: «Любов однієї людини може викликати до життя талант в іншій людині або, принаймні, розбудити його до дії. Це чудо мені відомо… «
Тарас Шевченко один в найвідоміших письменників української літератури.В нього є велике зібрання творів,де він порушує різні проблеми.Одною з цих проблем є страждання української жінки,яка повинна виховувати дитя народженне поза шлюбом чи відректися від нього.Дуже яскраво це показано в творах «Катерина» та «Наймичка».
З одного боку,в ті роки народити дитину будучи незаміжньою було уособленням порочності та не всі,хто все ж таки народив, хотіли бути осміяними.Прикладом може стати,як Ганна с твору «Наймичка»,незважаючи на те,що була з багатої родини,відреклася він сина,бо це каралося в тій час.
З іншого боку,були і ті,хто не були здатні відмовитись від дитини за деяких умов:бідна родина,совість та,втім,всі вже знали про роман.Яскраво Тарас Шевченко це показав в творі «Катерина»,де він благав не любитися с москалями,однак,Катерина все ж таки народила сина від москвля та потім,упродовж,всієї повісті страждала.
Отже,можемо зробити висновок,що письменник намагався показати,як важко буває жінці в суспільстві повному забобонів та як їм було важко приймать рішення,які вплинуть на їх життя та їх дитини
Відповідь:
Юшка — помічник у коваля, він робить всю підручну роботу. Він схожий на старого: малий ростом, худий, погано бачить, у нього слабкі руки, йому всього сорок років, але «грудна хвороба» сухота (туберкульоз) підточила з дитинства його сили. Його кличуть Юхимом, але весь народ від мала до велика називає його Юшкою.
Він живе в будинку коваля Хазяїн годує його за роботу хлібом, щами й кашею. Цукор, чай і одяг він повинен купувати собі сам. Однак герой оповідання своє вбоге жалування (7 руб. 60 коп. на місяць) ні на що не витрачає Він працює від зорі до зорі. Його поява на вулиці містечка ранком і ввечері служить людям прикметою того, що або пора всім вставати й прийматися за роботу, або настав час лягати спати. Діти веселяться побачивши Юшки, але їхня радість швидко переміняється злістю. Чому він не поводиться так само, як інші люди? Дітям було б весело, якби вони те нападали на розгніваного Юшку, то тікали б від нього. Дорослі, як і діти, вихлюпують на цього не схожого на них людини «своє зле горе й образу». А безмовний Юшка, побитий, потерпілий від людської злості, говорить про те, що люди дуже люблять його виразити цю любов не вміють. Він говорить, що «серце в людях буває сліпе», що не дає розуміти, кого людина любить насправді, щоб робити тому, кого любиш, тільки добро Юшка щороку йде на місяць кудись. Платонов показує свого героя вдалині від людей, на шляху в інше місто. Там, де ніхто не мучить і не терзає його, він майже не почуває своєї страшної хвороби. «Юшка не приховував більше своєї любові до живих істот. Він відмінювався до землі й цілував квіти… він гладив кору на деревах і піднімав зі стежки метеликів і жуків». Ніхто точно не знає, куди й до кого несе він свої зароблені гроші в мішечку за пазухою. Тільки після смерті Юшки ми довідаємося, що всі його заощадження призначалися для дівчинки-сироти, що йому й родичкою не була. Оточуючі люди вважали, що життя цієї людини позбавлена всякого змісту, адже він нікому нічого не розповідав. Ця людина, такий нікчемних і жалюгідний в очах інших людей, скромно й тихо робив свою добру справу. Один тільки раз він збунтувався, сказавши у свій захист: «Я жити родителями поставлений, я за законом народився, я теж всьому світлу потрібний… Без мене теж, виходить, не можна». Після смерті Юшки жити людям у містечку стає гірше. Тепер ніхто сумирно не бере на себе їхня злість, і вона витрачається між людьми. Дівчинка, вихованка Юшки, «лікує й утішає хворих людей, не стомлюючись угамовувати страждання й віддаляти смерть від ослабілих». Так самовіддана любов Юшки до людей продовжувала робити свою добру справу й після його смерті. Про велику силу любові А. Платонов сказав так: «Любов однієї людини може викликати до життя талант в іншій людині або, принаймні, розбудити його до дії. Це чудо мені відомо… «
Тарас Шевченко один в найвідоміших письменників української літератури.В нього є велике зібрання творів,де він порушує різні проблеми.Одною з цих проблем є страждання української жінки,яка повинна виховувати дитя народженне поза шлюбом чи відректися від нього.Дуже яскраво це показано в творах «Катерина» та «Наймичка».
З одного боку,в ті роки народити дитину будучи незаміжньою було уособленням порочності та не всі,хто все ж таки народив, хотіли бути осміяними.Прикладом може стати,як Ганна с твору «Наймичка»,незважаючи на те,що була з багатої родини,відреклася він сина,бо це каралося в тій час.
З іншого боку,були і ті,хто не були здатні відмовитись від дитини за деяких умов:бідна родина,совість та,втім,всі вже знали про роман.Яскраво Тарас Шевченко це показав в творі «Катерина»,де він благав не любитися с москалями,однак,Катерина все ж таки народила сина від москвля та потім,упродовж,всієї повісті страждала.
Отже,можемо зробити висновок,що письменник намагався показати,як важко буває жінці в суспільстві повному забобонів та як їм було важко приймать рішення,які вплинуть на їх життя та їх дитини