Громада зі співчуття дала Мотрі й Чіпці землю селянина, в якого не було прямих спадкоємців. Чи було справедливе таке рішення? А законне? Чим воно обернулося надалі?
2. „...Господь нам до зложити докупи обидва береги Дніпра, тоді ми позводимо усюди правнії суди, школи, академії, друкарні, піднімемо Вкраїну...”, – упевнений
В Сомко
3. „Старим дідом” у романі „Чорна рада” П.Куліш називає
Г Київ
4. Наскрізним композиційним прийомом у „Чорній раді” є образ
Г дороги
5. Не любив ніяких сварок у „Чорній раді”
Б Михайло Черевань
6. Чому не покарали Михайла Череваня за участь у чорній раді, бо
А за нього заступився Василь Невольник
7. Навіщо „...посеред двору в Гвинтовки стояв стовп, і в стовпу усе кільця, то залізні,то срібні...”
Б простий козак в’яже свого коня до залізного; значний козак – до мідного;
8. Якими словами Яким Сомко поголошує найбільше побратимство
Г „Молода, батьку, знайшлася би й друга, а Кирила Тура другого не буде.”
9. За яких обставин вперше зустрічаються Кирило Тур і Шрам
Б Кирило Тур був отаманом і визволив Шрама від ляхів, поціливши „...ротмістрові
якраз межі очі...”
10. Хто є дружиною М.Гвинтовки і який титул він має (за романом П.Куліша „Чорна рада”)
Д російська бояриня, він – боярин
11. Чому Лесю не віддають за Петра (за романом П.Куліша „Чорна рада”)
А тому, що матері наснився сон і була домовленість із Сомком
12. Як називається родинне гніздо Череваня (за романом П.Куліша „Чорна рада”)
Б Хмарище
13. Скільки синів було в полковника Шрама (за романом П.Куліша „Чорна рада”)
В 3
14. Ким Матвій Гвинтовка доводиться Михайлові Череваню (за романом П.Куліша„Чорна рада”)
А брат його дружини
15. Хто й про кого говорить слова (за романом П.Куліша „Чорна рада”): „Уже я йому й отчизну, уже я йому правду під ніс тикав, а він своє... Сказано – дурному хоч кіл на голові теши!..”
персонажі - українські гетьмани, які стоять по різні боки історичного моменту. Сомкові автор симпатизує, милується ним, бо «Сомко був воїн уроди, возрас-та і красота зіло дивної» (пишуть у літописах); був високий, огрядний собі пан, кругловидий, русявий; голова в кучерях, як у золотому вінку; очі ясні, веселі, як зорі; і вже, чи ступить, чи заговорить, то справді по-гетьманські».
Він був освіченою людиною, розумною, талановитою. Саме на нього П. Куліш покладав надію, що він своєю сильною рукою об'єднає всі землі України у незалежну державу. Ця людина вміє тримати себе впевнено, вірить у свою перемогу в боротьбі за ладу. Він цінує у козаків гордість, побратимство, їхню честь. Як мудрий державний діяч, мріє звільнити Україну від будь-яких ворогів. Та, на жаль, Сомко був самовпевненим і жорстоким по відношенню до простих людей та запорожців:
«Нехай лиш виїдуть у Переяслав царські бояре, тоді побачимо, як та чорна рпда устоїть против гармат! Запоріжців тоді я здавлю, як макуху, гетьмана їх поверну в свинопаси, дурну чернь навчу шанувати гетьманську зверхність!»
І все ж він мужній, благородний, відваги йому не бракує. Загибель Сомка пвтор розуміє як трагедію цілого народу. Іван Брюховецький - протилежність Л киму Сомку, бо він уособлює в собі всі негативні риси характеру: лихий, підступний, лицемірний, жорстокий. Це людина без совісті і честі; він гірше за Сомка гнітив народ. Дуже любив владу, тому підкупом та обіцянками зумів привернути на свій бік більше прихильників козацької старшини і навіть московських представників. Здобувши владу, він жорстоко розправився з тими хто підтримував Сомка.
«Вступаючи в осінь, о святому Симеоні, того літа за позволенієм його царського величества наказав гетьман Брюховецький постинати гетьмана Сомка і Валюту, полковника Ніжинського, полковника Лубенського, осавулів та інших полковників заслана на Москву, котрих на Сибір заслано немало старшини коряцької», - повідомляє «Літопис Самовидця».
Отже в образі Сомка автор втілив почуття патріотизму бо його турбує доля свого народу землі. Брюховецький - уособлення всього лихого, що призводить до кровопролитної війни. Показ козацького лицарства і любові до України в романі П. Куліша «Чорна рада»
Объяснение:
1. У підзаголовку П.Куліш називає „Чорну раду”
А романом-хронікою
2. „...Господь нам до зложити докупи обидва береги Дніпра, тоді ми позводимо усюди правнії суди, школи, академії, друкарні, піднімемо Вкраїну...”, – упевнений
В Сомко
3. „Старим дідом” у романі „Чорна рада” П.Куліш називає
Г Київ
4. Наскрізним композиційним прийомом у „Чорній раді” є образ
Г дороги
5. Не любив ніяких сварок у „Чорній раді”
Б Михайло Черевань
6. Чому не покарали Михайла Череваня за участь у чорній раді, бо
А за нього заступився Василь Невольник
7. Навіщо „...посеред двору в Гвинтовки стояв стовп, і в стовпу усе кільця, то залізні,то срібні...”
Б простий козак в’яже свого коня до залізного; значний козак – до мідного;
8. Якими словами Яким Сомко поголошує найбільше побратимство
Г „Молода, батьку, знайшлася би й друга, а Кирила Тура другого не буде.”
9. За яких обставин вперше зустрічаються Кирило Тур і Шрам
Б Кирило Тур був отаманом і визволив Шрама від ляхів, поціливши „...ротмістрові
якраз межі очі...”
10. Хто є дружиною М.Гвинтовки і який титул він має (за романом П.Куліша „Чорна рада”)
Д російська бояриня, він – боярин
11. Чому Лесю не віддають за Петра (за романом П.Куліша „Чорна рада”)
А тому, що матері наснився сон і була домовленість із Сомком
12. Як називається родинне гніздо Череваня (за романом П.Куліша „Чорна рада”)
Б Хмарище
13. Скільки синів було в полковника Шрама (за романом П.Куліша „Чорна рада”)
В 3
14. Ким Матвій Гвинтовка доводиться Михайлові Череваню (за романом П.Куліша„Чорна рада”)
А брат його дружини
15. Хто й про кого говорить слова (за романом П.Куліша „Чорна рада”): „Уже я йому й отчизну, уже я йому правду під ніс тикав, а він своє... Сказано – дурному хоч кіл на голові теши!..”
В Кирило Тур про Якима Сомка
персонажі - українські гетьмани, які стоять по різні боки історичного моменту. Сомкові автор симпатизує, милується ним, бо «Сомко був воїн уроди, возрас-та і красота зіло дивної» (пишуть у літописах); був високий, огрядний собі пан, кругловидий, русявий; голова в кучерях, як у золотому вінку; очі ясні, веселі, як зорі; і вже, чи ступить, чи заговорить, то справді по-гетьманські».
Він був освіченою людиною, розумною, талановитою. Саме на нього П. Куліш покладав надію, що він своєю сильною рукою об'єднає всі землі України у незалежну державу. Ця людина вміє тримати себе впевнено, вірить у свою перемогу в боротьбі за ладу. Він цінує у козаків гордість, побратимство, їхню честь. Як мудрий державний діяч, мріє звільнити Україну від будь-яких ворогів. Та, на жаль, Сомко був самовпевненим і жорстоким по відношенню до простих людей та запорожців:
«Нехай лиш виїдуть у Переяслав царські бояре, тоді побачимо, як та чорна рпда устоїть против гармат! Запоріжців тоді я здавлю, як макуху, гетьмана їх поверну в свинопаси, дурну чернь навчу шанувати гетьманську зверхність!»
І все ж він мужній, благородний, відваги йому не бракує. Загибель Сомка пвтор розуміє як трагедію цілого народу. Іван Брюховецький - протилежність Л киму Сомку, бо він уособлює в собі всі негативні риси характеру: лихий, підступний, лицемірний, жорстокий. Це людина без совісті і честі; він гірше за Сомка гнітив народ. Дуже любив владу, тому підкупом та обіцянками зумів привернути на свій бік більше прихильників козацької старшини і навіть московських представників. Здобувши владу, він жорстоко розправився з тими хто підтримував Сомка.
«Вступаючи в осінь, о святому Симеоні, того літа за позволенієм його царського величества наказав гетьман Брюховецький постинати гетьмана Сомка і Валюту, полковника Ніжинського, полковника Лубенського, осавулів та інших полковників заслана на Москву, котрих на Сибір заслано немало старшини коряцької», - повідомляє «Літопис Самовидця».
Отже в образі Сомка автор втілив почуття патріотизму бо його турбує доля свого народу землі. Брюховецький - уособлення всього лихого, що призводить до кровопролитної війни. Показ козацького лицарства і любові до України в романі П. Куліша «Чорна рада»