В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История

Гулак-Артемовський «Рибалка» 1. Епіграфом до поезії письменник дібрав слова з твору: а) Д. Байрона; б) О. Пушкіна; в) Й. Гете; г) Г. Гейне. 2. Парубок, сидячи на узбережжі моря з вудкою, за ловитися: а) «линька, карасика, щуку»; б) «великих, маленьких»; в) «смачненьких і гарненьких»; г) «молоденьких, солоденьких для милого серденька». 3. Поет на початку твору зазначив, що його герой: а) мав сумний настрій; б) був задоволений результатами рибалки; в) виявляв інтерес до підводного життя; г) жив бідно і тому щодня рибалив, щоб прогодувати свою родину. 4. Дівчинонька, що пливла морем: а) розчісувала косу; б) кликала на до ; в) посміхалась; г) була схожою на фею. 5. За що героїня дорікала Рибалці? Бо він: а) був необачним і байдужим до всього; б) нівечив її рід; в) не звертав на неї уваги; г) мав неохайний вигляд. 6. На прикладі якої риби Дівчинонька намагалася продемонструвати гарне життя в морі? а) щуки; б) карася; в) лина; г) сома. 7. Чого бажала отримати русалка від парубка? а) Душу; б) розум і кмітливість; в) серце; г) обдарованість і геніальність. 8. Веселенькими з води, за словами Дівчиноньки, виходили: а) раки; б) зорі; в) дощові хмари; г) сонечко і місяць. 9. Героїня пропонує парубку: а) подружитися; б) жити як брат із сестрою; в) одружитися; г) викуп, аби він не ловив більше риби. 10. Блиск води русалка порівнює із: а) льодом; б) золотом і сріблом; в) склом; г) дзеркалом. 11. О нічній порі під водою можна було ігати: а) блиск зірок; б) хороводи риб; в) бій щук; г) полювання акул. 12. Наприкінці твору Рибалка: а) не виявив бажання замінити земне життя на підводне; б) погодився на пропозицію Дівчиноньки; в) перелякався жіночої істоти з води і втік додому; г) вирішив захищати мешканців моря від браконьєрів. М. Костомаров « Соловейко» 13. Колір, який переважає в поезії: а) темний б)зелений в) білий г) синій 14. Спів солов’їний автор характеризує як: а)приязнь і любощі б) відвертість і красу в) духовну спустошеність і водночас гармонію душі г) здатність людини забути життєві труднощі 15. Пісенний танок чаруючих співців здатний навіть: а) засвітити райдугу б) сприяти творчим злетам в) бій щук; г) полювання акул. 12. Наприкінці твору Рибалка: а) не виявив бажання замінити земне життя на підводне; б) погодився на пропозицію Дівчиноньки; в) перелякався жіночої істоти з води і втік додому; г) вирішив захищати мешканців моря від браконьєрів.в) перелічити зорі 13. Колір, який переважає в поезії: а) темний б)зелений в) білий г) синій 14. Спів солов’їний автор характеризує як: а)приязнь і любощі б) відвертість і красу в) духовну спустошеність і водночас гармонію душі г) здатність людини забути життєві труднощі 15. Пісенний танок чаруючих співців здатний навіть: а) засвітити райдугу б) сприяти творчим злетам в) перелічити зорі г) засвітити ранішню зорю. 16. Самотньо тьохкав той птах, який самотньо сидів на: а) тополі б)вербі в) калині г) ялині 17. Літературний жанр співу солов’я: а) медитація б) ода в) вірш г) поученіє 18. Жаль серце людське проймає, наче: а) зірки засяють на небі б) перше листячко з’являється на небі в) мороз розписує вікна г) крапельки дощові потрапляють у квітку. 19. співчутливе тьохкання солов’я – це: а) стогін б)плач в) квиління г) ридання М. Петренко «Небо» 20. Епіграф до твору містить поетичні рядки: А) О. Пушкіна Б) О. Блока В) В. Маяковського Г) М. Лермонтова 21. Дивлячись на небо ліричний герой А) розмірковував Б) сумував В) мріяв Г) насолоджувався його красою 22. Злетівши до хмар, герой прагне: А) вирушити в пошуках долі Б) зустрітися з Богом і висповідатися перед ним В) дістати зірку – власне щастя Г) здобути собі волю 23. Хвилювання хлопця пов’язане з: А) неможливістю самоствердитися Б) пошуками власної долі В) погіршенням власного стану здоров’я Г) роздратованістю, що викликана неувагою до себе коханої 24. «Хлопцюга приблудний» - наймит у: А) неба Б) сонця В) долі Г) хмар

Показать ответ
Ответ:
Weronica98
Weronica98
04.03.2021 22:18

Відповідь:

Пояснення:Від дорослих ми часто чуємо: "Гуртом і батька легше бити". Дійсно, якщо разом, то легше все вийде. Є казка, у якій старий батько подав такий приклад: одну гілочку легко зломити, а пучечок важче. Це все до того, що єдність — це велика сила. Ось і у повісті І. Я. Франка "Захар Беркут" зображено, як єдність, згуртованість та відданість своїй Батьківщині можуть до здолати найстрашнішого ворога.

Вражає своєю сміливістю Максим Беркут, син Захара, що з полону намагається до своєму народу. Мирослава, кохана Максима, нічого не злякалася і допомагає здолати монголів тоді, коли її батько став зрадником. Але головним героєм твору є Захар Беркут, що не лише стоїть над громадою і вміло керує, а й відважний та відданий своєму народові. Він наважується битись до кінця, не зважаючи на те, що його син у полоні монголів. Захар Беркут не дає батьківській любові переважити громадський обов'язок. Дії оборонців відважні і разом з цим точні. Спільнота працює, ніби одна людина. Розуміють один одного, вболівають за кожного. Прекрасна сила єдності показана у цьому творі, і підтвердженням думки про необхідність єдності є останні слова Захара Беркута: "Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю".

Я повністю згоден з цими словами ватажка тухольців. З історії ми знаємо багато прикладів, коли розбрат призводив до поразки. З неї ж таки ми довідуємось, що коли під час біди люди, князівства, країни об'єднувались, то завжди перемагали. Отже, сила наша в єдності, згуртованості, відданості своїй Батьківщині.

0,0(0 оценок)
Ответ:
zoonadin
zoonadin
23.04.2022 23:10

Объяснение:

1. Прочитайте та перекладіть текст. Визначте  тип, стиль мовлення, головну  думку. Знайдіть у тексті  5 іменників  2  відміни.  

        Первiснi люди не вмiли добувати вогонь. За ним полювали: людина пiдкрадалась до запаленого блискавкою дерева та обережно вiдносила палаючу головешку, вiд якоï розводили багаття. Хранителi вогню стежили, щоб багаття не погасало. Вони пiдтримували вогонь i вдень, i вночi.  Потiм люди навчилися самi добувати вогонь.  Дерев’яну паличку вставляли у видовбаний у шматку дерева отвiр, куди клали сухий мох, i швидко обертали. Вiд тертя дерево нагрівалось, мох загорявся.  

Сучасний сiрник, голiвка якого вкрита легкозаймистою сумiшшю, теж загоряється вiд тертя об коробочку. Зараз є сiрники, якi можуть горiти при сильному вiтрi i пiд дощем. Є ще й запальнички.  

Добути вогонь Але обережно поводитися з ним можуть не всi. Iнколи дiти граються з вогнем. Це небезпечно: вiд маленького сiрника може згорiти цiлий будинок, великий лiс чи поле. Щороку вiд пожеж гине багато людей. А ви навчилися правильно поводитися з вогнем?

2. Що  називається числiвником. Як  розрізнити  між собою  кiлькiснi та порядковi числівники? Наведіть приклади.  

3.  Вiд поданих кiлькiсних числiвникiв утворiть порядковi.  

Один, сiмдесят, п’ять, тисяча дев’ятсот шiстдесят п’ять, мiльйон

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська література
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота