Гулак-Артемовський «Рибалка» 1. Епіграфом до поезії письменник дібрав слова з твору: а) Д. Байрона; б) О. Пушкіна; в) Й. Гете; г) Г. Гейне. 2. Парубок, сидячи на узбережжі моря з вудкою, за ловитися: а) «линька, карасика, щуку»; б) «великих, маленьких»; в) «смачненьких і гарненьких»; г) «молоденьких, солоденьких для милого серденька». 3. Поет на початку твору зазначив, що його герой: а) мав сумний настрій; б) був задоволений результатами рибалки; в) виявляв інтерес до підводного життя; г) жив бідно і тому щодня рибалив, щоб прогодувати свою родину. 4. Дівчинонька, що пливла морем: а) розчісувала косу; б) кликала на до ; в) посміхалась; г) була схожою на фею. 5. За що героїня дорікала Рибалці? Бо він: а) був необачним і байдужим до всього; б) нівечив її рід; в) не звертав на неї уваги; г) мав неохайний вигляд. 6. На прикладі якої риби Дівчинонька намагалася продемонструвати гарне життя в морі? а) щуки; б) карася; в) лина; г) сома. 7. Чого бажала отримати русалка від парубка? а) Душу; б) розум і кмітливість; в) серце; г) обдарованість і геніальність. 8. Веселенькими з води, за словами Дівчиноньки, виходили: а) раки; б) зорі; в) дощові хмари; г) сонечко і місяць. 9. Героїня пропонує парубку: а) подружитися; б) жити як брат із сестрою; в) одружитися; г) викуп, аби він не ловив більше риби. 10. Блиск води русалка порівнює із: а) льодом; б) золотом і сріблом; в) склом; г) дзеркалом. 11. О нічній порі під водою можна було ігати: а) блиск зірок; б) хороводи риб; в) бій щук; г) полювання акул. 12. Наприкінці твору Рибалка: а) не виявив бажання замінити земне життя на підводне; б) погодився на пропозицію Дівчиноньки; в) перелякався жіночої істоти з води і втік додому; г) вирішив захищати мешканців моря від браконьєрів. М. Костомаров « Соловейко» 13. Колір, який переважає в поезії: а) темний б)зелений в) білий г) синій 14. Спів солов’їний автор характеризує як: а)приязнь і любощі б) відвертість і красу в) духовну спустошеність і водночас гармонію душі г) здатність людини забути життєві труднощі 15. Пісенний танок чаруючих співців здатний навіть: а) засвітити райдугу б) сприяти творчим злетам в) бій щук; г) полювання акул. 12. Наприкінці твору Рибалка: а) не виявив бажання замінити земне життя на підводне; б) погодився на пропозицію Дівчиноньки; в) перелякався жіночої істоти з води і втік додому; г) вирішив захищати мешканців моря від браконьєрів.в) перелічити зорі 13. Колір, який переважає в поезії: а) темний б)зелений в) білий г) синій 14. Спів солов’їний автор характеризує як: а)приязнь і любощі б) відвертість і красу в) духовну спустошеність і водночас гармонію душі г) здатність людини забути життєві труднощі 15. Пісенний танок чаруючих співців здатний навіть: а) засвітити райдугу б) сприяти творчим злетам в) перелічити зорі г) засвітити ранішню зорю. 16. Самотньо тьохкав той птах, який самотньо сидів на: а) тополі б)вербі в) калині г) ялині 17. Літературний жанр співу солов’я: а) медитація б) ода в) вірш г) поученіє 18. Жаль серце людське проймає, наче: а) зірки засяють на небі б) перше листячко з’являється на небі в) мороз розписує вікна г) крапельки дощові потрапляють у квітку. 19. співчутливе тьохкання солов’я – це: а) стогін б)плач в) квиління г) ридання М. Петренко «Небо» 20. Епіграф до твору містить поетичні рядки: А) О. Пушкіна Б) О. Блока В) В. Маяковського Г) М. Лермонтова 21. Дивлячись на небо ліричний герой А) розмірковував Б) сумував В) мріяв Г) насолоджувався його красою 22. Злетівши до хмар, герой прагне: А) вирушити в пошуках долі Б) зустрітися з Богом і висповідатися перед ним В) дістати зірку – власне щастя Г) здобути собі волю 23. Хвилювання хлопця пов’язане з: А) неможливістю самоствердитися Б) пошуками власної долі В) погіршенням власного стану здоров’я Г) роздратованістю, що викликана неувагою до себе коханої 24. «Хлопцюга приблудний» - наймит у: А) неба Б) сонця В) долі Г) хмар

Объяснение:

Украïнський фольклор багатий i рiзноманiтний. Вiн створювався протягом багатьох столiть. У фольклорi вiдображено iсторiю, побут й духовне обличчя украïнського народу. Народна творчiсть має в основi розмовну мову, яка має своï особливостi, наголоси, iнтонацiï. Думи i балади - яскравi зразки фольклору.

Думи - жанр героïчного лiро-епосу, який виконували мандрiвнi спiвцi. В них розповiдається про видатнi iсторичнi подiï в Украïнi, про боротьбу украïнського народу проти iноземних загарбникiв. У думах народ створив образи мужнiх, благородних i сильних духом героïв, якi заради своєï свободи готовi йти на смерть. У багатьох випадках думи створювалися пiсля якихось важливих подiй. Виконавцi народних дум - це кобзарi та лiрники, якi ходили мiстами i селами, спiвали дум пiд акомпанемент своïх iнструментiв. Самi вони називали думи "козацькими пiснями", "поважними пiснями". Навiть деякi украïнськi письменники перекладали ïх iншими мовами, вели дослiдження текстiв. На формування дум впливали казки, легенди, перекази, давньоруськi билини. В умовах постiйних тривог, викликаних нашестями загарбникiв, з'являються думи "Маруся Богуславка", "Самiйло Кiшка", "Козак Голота".

Але серед украïнського епосу були думи, якi розповiдали про родиннi стосунки: мiж батьками i дiтьми, братами i сестрами: "Бiдна вдова i три сини", "А в недiлю-пораненьку...", "Проводи козака". Вони мали неабияку популярнiсть серед слухачiв i виконавцiв.

лiро-епiчнi твори з яскравим сюжетом, що мають трагiчну або фантастичну розв'язку. Вони були джерелом художньоï лiтератури, iз якого черпали мотиви i настроï Тарас Шевченко, Iван Франко, Леся Украïнка. Мотиви балад були рiзнi: туга за нареченою, вбитий на вiйнi козак, почуття дiвчини, з яких насмiялися, зле чарiвництво та прокльони свекрухи на адресу молодоï невiстки, зрада i помста. Украïнськi балади-пiснi вiдображають свiтобачення i уявлення рiзних поколiнь, ïх зв'язок з природою: Персонажi балад представленi символами. Син, якого прокляла матiр, стає явором, невiстка, яку зненавидiла свекруха, - тополею. Дiвчина може перетворитися на пташку, а козацька смерть представляється в iнших образах: "в головах ворон кряче, а в нiженьках коник плаче", є образи ясного сокола, сизого голуба, сивоï зозулi.

Трапляються у баладах казковi мотиви, дуже поширена гiпербола, що стосується фiзичноï сили героïв.

Однiєю рукою та тисячу татар поклав, А другою - ще три тисячi.

Дуже популярною баладою серед украïнцiв є балада "Ой не ходи, Грицю", ïï сюжет обiгрувався рiзними поетами, серед яких була Лiна Костенко, Михайло Старицький.

Скiльки б не минуло столiть, балади i думи не перестануть цiкавити нас. Кожен зможе знайти в них щось цiкаве. Збирачi фольклору й досi мандрують мiстами й селами, записують цiкавi тексти дум, пiсень, балад, прислiв'ïв i приказок. Дуже радує й те, що в наш час украïнська сцена, театр, молодi виконавцi звертаються до народного епосу, знаходять у ньому щось своє.

Відповідь:

1 Олександр Довженко "Ніч перед боєм"

2епос

3 1942

4 Експозиція: солдати говорять в окопі.

Зав’язка: повернення солдат з поля бою. Зустріч солдат та двох дідів — Савки і Платона.

Кульмінація: розмова дідів, які впевнені в перемозі, про цінність рішучості в бою.

Розв’язка: прощання з дідами.

Післяслово: розповідь про подальшу долю дідів.

5 Петро Колодуб – герой Радянського Союзу, знаменитий командир. Іван Дробот – внук діда Савки. Дід Платон Півторак, Борис Троянда,

Дід Савка – дідусь років семи десяти, з підстриженою борідкою.

6 Відображення віри у перемогу звичайних людей Платона Півторака і діда Савки, розкриття їх ролі у формуванні світогляду Петра Колодуба та інших героїв – захисників Вітчизни.

7 Уславлення героїчного подвигу народу.

1 Чим же далі Ви тікаєте, тим більше крові проллється! Та не тільки вашої, солдатської, а й материнської й дитячої крові.

2 -

3 Бо йому було прикро через те, що армія відступила, ганебно залишила людей без захисту. А ще він думав про те, що солдати так і не повернуться, або він вже не застане того часу.

4 Я дивився на діда Платона і з насолодою слухав кожне його слово. Дід вірив у нашу перемогу. Він був для мене живим грізним голосом нашого мужнього народу.

5 Подвиг – це не підняти руку на уроці та дати відповідь.  Подвиг – це не зізнатися в коханні. Подвиг – це не проїхатися велосипедом без рук.  Подвиг  – це не стрибнути в річку першого ж березня. Все це – не подвиг, а звичайні вчинки чи повна шаленість.

6 Так. Герої твору є носіями кращих рис характеру людини — захисника Вітчизни. Їм властива твердість духу, нескореність ворогові; любов до батьківщини, волелюбність. Події виписані в романтично-піднесеному стилі, у творі все величне, незвичайне.

7 Так я вважаю, що дід Платон і дід Савко справжні патріоти. Вони не бояться смерті. І навіть готові пожертвувати собою за ради інших людей, які їм зовсім не знайомі. Вони можуть надихнути інших людей на сміливі вчинки. Вони надихнули Колодуба стати безстрашним воїном яких готовий піти на все, щоб перемогти у цій війні.  

Пояснення: