Гумористичні твори 1. Яка з цих ознак не характерна для байки?
а) сюжетність; б) алегоричність; в) мораль; г) несподіване закінчення.
2. Який із цих творів алегоричний?
а) "Жаба й Віл" Л.Глібова; б) "Запорожці у короля" С.Руданського; в) "Свекор" С.Васильченка; г) "Найважча роль" П.Глазового.
3. Хто з цих письменників започаткував жанр співомовок?
а) Л.Глібов; б) С.Руданський; в) С.Васильченко; г) С.Олійник.
4. У якому з цих творів викривається пихатість, зарозумілість, бажання виділитися будь-якою ціною?
а) "Жаба й Віл" Л.Глібова; б) "Запорожці у короля" С.Руданського; в) «Добре торгувалось» С.Руданського г) "Найважча роль" П.Глазового.
5. Основна думка якого твору розкривається словами: «А по мені – найлучче жити , Як милосердний Бог дає»? а) "Запорожці у короля" С.Руданського; б) «Жаба й Віл» Л. Глібова;
в) "Добре торгувалось" С.Руданського ; г) "Похвала" П.Глазового.
6. Чим частували козаків у польського короля (С.Руданський "Запорожці у короля")?
а) пивом і м’ясом; б) медом і сметаною; в) млинцями і вином; г) цукерками і тістечками.
7.Павло Глазовий не написав твір :
а) «Найважча роль»; б) «Еволюція»; в) "Запорожці у короля" ; г) «Похвала».
8.С. Руданський є автором творів А) «Еволюція», «Найважча роль». В) «Щука», «Муха і Бджола». Г) «Заморські гості», «Похвала».
9. Автором байок «Щука», «Муха і Бджола», «Жаба й Віл» є:
а) С. Руданський , б) Л. Глібов в) П. Глазовий г) І. Жиленко
Б) «Свиня свинею», «Гуменний».
10. Короткий гумористичний твір, побудований на основі народного анекдоту, казки, приказки, у якому описано певний комічний випадок, — це а) гумореска, б) співомовка , в) потішка , г) усмішка
11. Серед поданих письменників виберіть тих, хто писав гумористичні твори:
а) Т.Шевченко; б) П.Глазовий; в) Л.Воронина ; г) С.Руданський; д) В.Нестайко, е) Л.Глібов .
12. Установіть відповідність між автором та назвою твору:
1. «Запорожці у короля»; 2. «Заморські гості»;
3. «Щука».
а) Л.Глібов;
б) С.Руданський; в);Л.Воронина
г) П.Глазовий.
13. Установіть відповідність між уривком з твору та його назвою:
1 «Свиня свинею»
2. «Добре торгувалось» 3. «Еволюція»
4. «Муха й Бджола»
А) «І в крамницях , куди глянеш ,- Сріблом –злотом сяє...» Б) «-Таке , синку , й людям Не всім удається.»
В) «Сидить , спесиво поглядає , що робиться в садку...»
Г) «Сидять собі , В них жупани Все кармазинові...»
Д) « Правду кажуть люди : Святи її, хрести її – Все свинею буде» .

Бiлочка восениЛіна КостенкоНа гіллячках, на тоненьких,
Поки день ще не погас,
Сироїжки та опеньки
Білка сушить про запас.Так нашпилює охайно,
Так їх тулить на сосні
І міркує: а нехай-но
Ще побудуть тут мені!Поки дні іще хороші,
Поки є іще тепло,
А як випадуть пороші,
Заберу їх у дупло.Буде холодно на дворі,
Сніг посиплеться з дубів,
Буде в мене у коморі
Ціла в’язочка грибів!Але білочці не спиться.
Дятел стукає: тук-тук!
Щоб не вкрала їх лисиця
Або хитрий бурундук.Нарядилась осіньМ. ХоросницькаНарядилась осінь
В дороге намисто,
Золоте волосся
Розплела над містом.
Кольорові фарби
Вийняла з кишені
І малює осінь
Жовтім по зеленім.
Здогадатись можна
В парку по деревах:
Є червона фарба
В неї і рожева...
Ще й відтінків різних
Безліч осінь має,
А стрункі ялини
Боком обминає...
Їй не шкода фарби
Й часу ні хвилини -
Колються нікчемні
Сосни та ялини
Ти скажи нам, сонечко,
Чом тепер не грієш,
А на жовтім листячку
Золотом яснієш?
Посміхнулост сонечко:
-Що на це сказати?!
Попросило літечко
Осiнь привітати!

Відповідь:

Писала для іншої теми, але може щось з цього пригодиться

Світ козацьких пісень

Козацькі пісні - народні, історичні пісні та думи в котрих оспівується Козацька доба. Ці пісні не входили до репертуару придворних музик, їх співали здебільшого кобзарі та лірники. Саме вони в цих піснях розповідали звичайним людям про певні реальні факти і явища (боротьба з турецько-татарськими нападниками, перемоги і поразки козацького війська, чужинська неволя, рабство тощо). Але в першу чергу козацькі пісні оспівують ліричний образ козака, відтворюють його внутрішній духовний світ, думки і почуття, зроджені різними обставинами неспокійного козацького життя, передають романтику козацької волі.

Тематика козацьких пісень дуже широка: козацький побут і викликані ним почуття та думки,  життя в походах без відпочинку, коли нема де прихилити голови, і домом стає зелена діброва чи темний байрак. Але найпоширеніша тема - прощання козака з рідними та його від´їзд з дому. Ці співанки завжди пройняті мотивом туги, при  цьому патріотичні почуття відступають на другий план, основне місце займає смуток прощання з сім´єю, коханою дівчиною чи молодою дружиною. Тому в ліричних козацьких піснях козак часто сумує - «світом нудить», плаче. Туга посилюється мотивом самотності: єдиним другом козака є вір-ний кінь, що розуміє його настрій, хвилювання, охороняє в час небезпеки, попереджує про неї, а якщо господар загинув, сповіщає про це його рідних. Тема смерті козака є також дуже поширена. Причому в цих піснях, як правило, не змальовуються ні битви, ні поєдинки, не говориться про обставини смерті коза-ка, не пояснюються причини, чому він сам залишився лежати на полі бою. Картина загибелі козака постає доволі традиційною: вбитий він лежить під калиною чи тополею, очі накриті червоною китайкою (символ козацької слави, у дохристиянські часи червоний — колір смерті), над ним нахилився вірний кінь, над ним кружляє чорний ворон (теж символи смерті, представники потойбічного світу). У деяких співанках смертельно поранений козак розмовляє зі своїм єдиним другом-конем, який копитами в землі копає для нього могилу, просить його передати останню звістку рідним. Однак, незважаючи на мотиви страждань, нелегкої долі, смерті козака, цим співанкам властива і тема волі, воїнської звитяги, в них возвеличується патріотичний дух, безстрашність, самовідданість всенародній справі національного визволення, оспівується козацька слава. Символом козацької  звитяги, нездоланності духу стає і насипана висока могила — пам´ятник воїнської доблесті.  

Давність походження козацьких співанок виявляється і в їхній образності. Крім головного ліричного героя — козака, в них фігурують образи коня (який може говорити людською мовою, плаче над убитим козаком, просить прокинутись), сивої зозулі (розповідає козакові, що діється вдома, від нього несе звістку рідним), ворона, сокола; персоніфіковані образи сил природи, дерев (або всієї діброви, лісу, гаю) тощо. Для них властива й своєрідна метафорика. Так, наприклад, битва асоціюється з бенкетом , важка виснажлива битва змальовується як спорудження мостів чи греблі, поле бою — у вигляді зораної ріллі, засіяної кулями, смерть козака — вінчання з могилою. Давність походження такої художньообразної структури підтверджується її спорідненістю з давніми писемними пам´ятками - літописами, «Словом о полку Ігоревім». Тому козацькі співанки, що збереглися до нашого часу, є особливо цінними творами соціальної лірики. Вони стали основою подібних за тематикою і поетикою солдатських, рекрутських, вояцьких, жовнірських співанок.

Козацькі пісні і донині живуть у пам᾽яті українського народу. Вони також відомі далеко за межами України. Дуже влучно про творців і виконавців козацьких пісень висловився італійський письменник Д.Чамполі: шабля – їхній хрест, перемога – їхній Бог, а пісня – їхня молитва.

Пояснення: