Порівняльна характеристика Сави Чалого та Гната Голого:
Сава Чалий та Гнат Голий - центральні персонажі твору "Сава Чалий". Ці образи протиставлені один одному. Сава Чалий - людина слабкодуха, роздвоєна. На початку твору читач навіть не здогадується про подвійну душу славетного запорожця, адже автор каже про нього: "Він хоче людей і віру боронить". Проте, згодом ситуація змінюється - Сава стає зрадником. Проте, як на мене, у дечому його можна виправдати, адже це людина-вибух, яка прагне визволити поневолений народ, однак заплутується у власних думках та прагненнях.
Гнат - абсолютний антипод Сави. Це незламний борець та відданий патріот, який щиро вірить у щастя рідної землі, через що одразу погоджується на повстання. Це не просто ватажок, а справжній боєць, який завжди стоїть у перших рядах. Гнат усвідомлює, що під будь-яким керівництвом народ не буде мати гідного життя, тому дуже важливо досягти незалежності. Гнат - один з наймужніших та найромантичніших образів української літератури.
1 «Ви пан, а я проста, ви багатий, а я бідна, ви возний, а я простого роду» 2 «Не багата я і проста, но чесного роду, / Не стиджуся прясти, шити і носити воду.». 3 «Моє все багатство єсть моє добрє ім’я». 9 Виборний: «Золото — не дівка! Наградив бог Терпилиху дочкою. Кромі того, що красива, розумна, моторна і для всякого діла дотепна,— яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить». 4 «Бідность і багатство — єсть то божа воля; / З милим їх ділити — єсть щаслива доля».__ _ Наталка — матері: «Я покоряюсь вашій волі і для вас за пер- шого жениха, вам угодного, піду заміж; перенесу своє горе, забуду Петра і не буду ніколи плакати». 5 «Хто живе чесно і годується трудами своїми, тому і кусок черствого хліба смачніший од м’якої булки, неправдою нажитої». 6 Терпилиха про дочку: «…вона добра у мене дитина, вона обіщала для мого покою за первого жениха, аби б добрий, вийти заміж» 7 Микола: «Ай Наталка! Ай Полтавка! От дівка, що і на краю пропасті не тілько не здригнулась, но і другого піддержує». 8 Наталка про себе: «Дівка проста, не красива, / З добрим серцем, не спесива… / Коло мене хлопці в’ються / І за мене часто б’ються».
Порівняльна характеристика Сави Чалого та Гната Голого:
Сава Чалий та Гнат Голий - центральні персонажі твору "Сава Чалий". Ці образи протиставлені один одному. Сава Чалий - людина слабкодуха, роздвоєна. На початку твору читач навіть не здогадується про подвійну душу славетного запорожця, адже автор каже про нього: "Він хоче людей і віру боронить". Проте, згодом ситуація змінюється - Сава стає зрадником. Проте, як на мене, у дечому його можна виправдати, адже це людина-вибух, яка прагне визволити поневолений народ, однак заплутується у власних думках та прагненнях.
Гнат - абсолютний антипод Сави. Це незламний борець та відданий патріот, який щиро вірить у щастя рідної землі, через що одразу погоджується на повстання. Це не просто ватажок, а справжній боєць, який завжди стоїть у перших рядах. Гнат усвідомлює, що під будь-яким керівництвом народ не буде мати гідного життя, тому дуже важливо досягти незалежності. Гнат - один з наймужніших та найромантичніших образів української літератури.
2 «Не багата я і проста, но чесного роду, / Не стиджуся прясти, шити і носити воду.».
3 «Моє все багатство єсть моє добрє ім’я».
9 Виборний: «Золото — не дівка! Наградив бог Терпилиху дочкою. Кромі того, що красива, розумна, моторна і для всякого діла дотепна,— яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить».
4 «Бідность і багатство — єсть то божа воля; / З милим їх ділити — єсть щаслива доля».__ _ Наталка — матері: «Я покоряюсь вашій волі і для вас за пер- шого жениха, вам угодного, піду заміж; перенесу своє горе, забуду Петра і не буду ніколи плакати».
5 «Хто живе чесно і годується трудами своїми, тому і кусок черствого хліба смачніший од м’якої булки, неправдою нажитої».
6 Терпилиха про дочку: «…вона добра у мене дитина, вона обіщала для мого покою за первого жениха, аби б добрий, вийти заміж»
7 Микола: «Ай Наталка! Ай Полтавка! От дівка, що і на краю пропасті не тілько не здригнулась, но і другого піддержує».
8 Наталка про себе: «Дівка проста, не красива, / З добрим серцем, не спесива… / Коло мене хлопці в’ються / І за мене часто б’ються».