Для одних людей життєвий успіх полягає передусім у матеріальному добробуті. Для інших — зовсім в іншому. їм чужі грошові проблеми. Вони захоплені своєю роботою та знаходять душевний спокій у зовсім інших цінностях. І це теж свого роду життєвий успіх. На мою думку, він полягає в сукупності морального задоволення, душевного спокою та матеріального добробуту. Тільки за сукупності цих благ людина може почуватися щасливою, і тоді її голова звільняється від буденних клопотів, їй не доводиться думати про «хліб насущний». У неї з’являється бажання працювати, втілювати в життя цікаві ідеї. Ще Григорій Сковорода стверджував ідею «сродної праці»: якщо праця відповідає душевному покликанню людини, її нахилам, то людина — щаслива.
І це стосується не лише кар’єри, а й особистого щастя. Людина, яка має улюблену роботу і робить успіхи, має шанувальників свого таланту, без домашнього затишку не може бути повністю задоволеною життям. Тільки сімейний добробут може зробити її по-справжньому щасливою. І такі люди свій життєвий успіх пов’язують із зарядом позитивної енергії, отримуваної в колі сім’ї.
Але життєвий успіх водночас, як рулетка: одному таланить, а іншому — ні. А з іншого боку, людина сама є творцем свого щастя. У кожного має бути наполегливість, терпіння, а головне — бажання досягти чогось у житті.
Отже, скільки людей, стільки й думок. І всі вони різні. Це залежить від виховання, від рівня знань, навіть від особистих якостей людини.
Для одних людей життєвий успіх полягає передусім у матеріальному добробуті. Для інших — зовсім в іншому. їм чужі грошові проблеми. Вони захоплені своєю роботою та знаходять душевний спокій у зовсім інших цінностях. І це теж свого роду життєвий успіх. На мою думку, він полягає в сукупності морального задоволення, душевного спокою та матеріального добробуту. Тільки за сукупності цих благ людина може почуватися щасливою, і тоді її голова звільняється від буденних клопотів, їй не доводиться думати про «хліб насущний». У неї з’являється бажання працювати, втілювати в життя цікаві ідеї. Ще Григорій Сковорода стверджував ідею «сродної праці»: якщо праця відповідає душевному покликанню людини, її нахилам, то людина — щаслива.
І це стосується не лише кар’єри, а й особистого щастя. Людина, яка має улюблену роботу і робить успіхи, має шанувальників свого таланту, без домашнього затишку не може бути повністю задоволеною життям. Тільки сімейний добробут може зробити її по-справжньому щасливою. І такі люди свій життєвий успіх пов’язують із зарядом позитивної енергії, отримуваної в колі сім’ї.
Але життєвий успіх водночас, як рулетка: одному таланить, а іншому — ні. А з іншого боку, людина сама є творцем свого щастя. У кожного має бути наполегливість, терпіння, а головне — бажання досягти чогось у житті.
Отже, скільки людей, стільки й думок. І всі вони різні. Це залежить від виховання, від рівня знань, навіть від особистих якостей людини.
Объяснение:
Гном у буфеті
Жиленко Ірина
Ти знаєш, у нашому домі,
в старому буфеті, давно
живе мій добрий знайомий –
старенький буфетний гном.
Він знав ще дідуся хлоп’ям,
а маму — малим дівчатком,
гукав пустунам: "Ай-яй!",
Слухняним давав шоколадки.
Замкнувши буфет на гачок,
золотить на свята сервізи.
Багріє його ковпачок
за склом серед вазочок різних.
Він любить какао пить,
смоктати м’ятні гостинці.
Так довго і солодко спить
в старій музикальній скриньці.
Навчився він чемних манер
в одної маркізи з фарфору.
Сказала маркіза: — Тепер
дружити із вами не сором.
Ви просто — франтом, хоча
втягніть у петлицю троянду.
до мене на чай
Разом з цвіркуном-музикантом;
Століття, і друге, і третє, —
прислухайся! — чуєш? – завжди
клопочеться гном у буфеті,
бормоче, зітха, шарудить.
І тупа, і плямка в куточку,
і дзвонить в буфетні шибки.
І в довгі засніжені ночі
нашіптує дітям казки.
Объяснение: