Якщо коротко, то "про що" можна знайти ось у цих рядках: "Наш отаман Гамалія, Отаман завзятий, Забрав хлопців та й поїхав По морю гуляти; По морю гуляти, Слави добувати, Із турецької неволі Братів визволяти." Мова йде про те, як козацький отаман Гамалія взяв своїх козаків-вояків та й поїхав визволяти з турецького полону товаришів-побратимів, котрих до того схопили яничари і посадили в темницю в кайдани. Полонені козаки звертаються до природи - вітру, хвиль - щоб та до м донести до отамана звістку про те, що вони потребують до чекають на своїх товаришів, інакше турки їх стратять. Визвольний похід завершився вдало, полонених визволено.
8. Головні герої "Провини зірок" Хейзел Грейс Ланкастер і Огастус Уотерс , автор Джон Грін
9. На мою думку, Доріан Грей сам винен.
10. В оповіданні Г. Белля "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа..." кульмінацією я вважаю момент, коли герой розуміє, що в нього немає обох рук і однієї ноги. Він так довго зіставляв деталі, впізнаючи свою гімназію, навіть побачив на дошці надпис, зроблений колись ним власноруч. І здавалося б, нічого не зникло, те життя до війни - ось воно, навколо тебе. Але ти вже інший, і твоє життя вже ніколи буде таким, як було. Навіть давно знайомий пан Біргелер ніби той самий, але вже невідворотньо інший.
"Наш отаман Гамалія,
Отаман завзятий,
Забрав хлопців та й поїхав
По морю гуляти;
По морю гуляти,
Слави добувати,
Із турецької неволі
Братів визволяти."
Мова йде про те, як козацький отаман Гамалія взяв своїх козаків-вояків та й поїхав визволяти з турецького полону товаришів-побратимів, котрих до того схопили яничари і посадили в темницю в кайдани. Полонені козаки звертаються до природи - вітру, хвиль - щоб та до м донести до отамана звістку про те, що вони потребують до чекають на своїх товаришів, інакше турки їх стратять. Визвольний похід завершився вдало, полонених визволено.
8. Головні герої "Провини зірок" Хейзел Грейс Ланкастер і Огастус Уотерс , автор Джон Грін
9. На мою думку, Доріан Грей сам винен.
10. В оповіданні Г. Белля "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа..." кульмінацією я вважаю момент, коли герой розуміє, що в нього немає обох рук і однієї ноги. Він так довго зіставляв деталі, впізнаючи свою гімназію, навіть побачив на дошці надпис, зроблений колись ним власноруч. І здавалося б, нічого не зникло, те життя до війни - ось воно, навколо тебе. Але ти вже інший, і твоє життя вже ніколи буде таким, як було. Навіть давно знайомий пан Біргелер ніби той самий, але вже невідворотньо інший.
Объяснение: