Слово етикет французького походження (etiquette) на початках позначало товарну етикетку, згодом так називали церемоніал при дворі, тобто правила чемності й норми поведінки. саме з цим значенням (після прийняття французького церемоніалу при венському дворі) слово етикет почало функціонувати в німецькій, польській, російській та інших мовах.
основою людських взаємин є спілкування.
спілкування - це діяльність людини, під час якої відбувається цілеспрямований процес інформаційного обміну. отже, під час спілкування найперше враховуються особливості мовного етикету.
мовний етикет - це сукупність правил мовної поведінки, які репрезентуються в мікросистемі національно специфічних стійких формул і виразів у ситуаціях установлення контакту зі співбесідником, підтримки спілкування в доброзичливій тональності. ці засоби ввічливості "орієнтовані на вираження поваги до співрозмовника та дотримання власної гідності. вони є органічною частиною культури спілкувальних взаємин, соціальної культури загалом",3.
дотримання мовного етикету людьми так званих лінгвоінтенсивних професій - чиновниками всіх рангів, лікарями, юристами, працівниками зв'язку, транспорту тощо - має ще й виховне значення, мимоволі сприяє підвищенню як мовної, так і загальної культури суспільства. але найбільш важливим є те, що неухильне, ретельне додержання правил мовного етикету членами колективу навчального закладу, підприємства, офісу, інституції підтримує позитивний імідж, престиж усієї установи.
які ж чинники визначають формування мовного етикету і його використання?
1. мовний етикет визначається обставинами, за яких відбувається спілкування. це може бути ювілей університету, нарада, конференція, прийом відвідувачів, ділові перемовини та ін.
2. мовний етикет залежить від соціального статусу суб'єкта і адресата спілкування, їх фаху, віку, статі, характеру, віросповідання.
3. мовний етикет має національну специфіку. кожний нарід створив свою систему правил мовного етикету. на цю його особливість указує радевич-винницький: "за етикетом упізнають "своїх" етнічно (національно) і/або соціально (віком, родом занять, релігією тощо).
основою людських взаємин є спілкування.
спілкування - це діяльність людини, під час якої відбувається цілеспрямований процес інформаційного обміну. отже, під час спілкування найперше враховуються особливості мовного етикету.
мовний етикет - це сукупність правил мовної поведінки, які репрезентуються в мікросистемі національно специфічних стійких формул і виразів у ситуаціях установлення контакту зі співбесідником, підтримки спілкування в доброзичливій тональності. ці засоби ввічливості "орієнтовані на вираження поваги до співрозмовника та дотримання власної гідності. вони є органічною частиною культури спілкувальних взаємин, соціальної культури загалом",3.
дотримання мовного етикету людьми так званих лінгвоінтенсивних професій - чиновниками всіх рангів, лікарями, юристами, працівниками зв'язку, транспорту тощо - має ще й виховне значення, мимоволі сприяє підвищенню як мовної, так і загальної культури суспільства. але найбільш важливим є те, що неухильне, ретельне додержання правил мовного етикету членами колективу навчального закладу, підприємства, офісу, інституції підтримує позитивний імідж, престиж усієї установи.
які ж чинники визначають формування мовного етикету і його використання?
1. мовний етикет визначається обставинами, за яких відбувається спілкування. це може бути ювілей університету, нарада, конференція, прийом відвідувачів, ділові перемовини та ін.
2. мовний етикет залежить від соціального статусу суб'єкта і адресата спілкування, їх фаху, віку, статі, характеру, віросповідання.
3. мовний етикет має національну специфіку. кожний нарід створив свою систему правил мовного етикету. на цю його особливість указує радевич-винницький: "за етикетом упізнають "своїх" етнічно (національно) і/або соціально (віком, родом занять, релігією тощо).
ответ:
найчастіше використовуються епітети. щоб довести це,візьмемо для прикладу пісню "ой морозе,морозенку":
визначимо художні засоби у тексті твору:
ой морозе, морозенку,
ти славний козаче,
за тобою, морозенку,
вся вкраїна плаче. – метонімія
не так тая україна,
як та стара мати,
заплакала морозиха,
та стоячи біля хати. – протиставлення
ой з-за гори та з-за кручі
буйне військо виступає. – епітет
попереду морозенко
сивим конем виграває. – епітет
то не грім в степу грохоче.
то не хмара світ закрила, —
то татар велика сила протиставне порівн.
козаченьків обступила. – пестливо-зменшувальне слово
бились наші козаченьки
до ночі глухої, — епітет
полягло наших чимало,
а татар утроє.
не вернувся морозенко,
голова завзята. – синекдоха, епітет
замучили молодого
татари прокляті. – епітет
вони його не стріляли
і на часті не ,
тільки з нього, молодого,
живцем серце виривали.
поставили морозенка
на савур-могилу.
«дивись тепер, морозенку,
та на свою україну! »
вся ти єси, україно,
славою покрита,
тяжким горем, та сльозами,
та кров’ю полита! – риторичне звертання, метафора
і поки над білим світом – постійний епітет
світить сонце буде, —
твої думи, твої пісні
не забудуть люди. – гіпербола
як можна побачити,епітетів тут обмаль.