“… От і принесли нам лебеді на крилах життя,- говорить до неба і до землі мій дідусь… У його руці весело поблимкує струг, яким він донедавна вистругав шпиці…”“… Святий Дух з нами! І що це за хлопець!Знову припав до чогось, наче замовлений. Та спом’янись і спам’ятайся нарешті, бо осьдечки зараз усе полетить у піч!”“Привів, Насте Василівно, вам свого школяра. Може, і з нього буде якийсь толк”.(Батько)“А я таки довго шукав її. Три роки в сідлі проїздив. Тому доля й нахилилась до мене…”(Парубок, наречений Мар’яни)“Увесь піде в мене,- це, по нас обох уже видно,- і в хаті стало весело, а мені й за хатою світило сонце…”(Дядько Микола)“… Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Вони летять нижче розпатланих, обвислих хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів. Дід говорить, що так співають лебедині крила.Ми з Любою підіймаємо голови до неба, до святково білих хмар і бачимо, як прямо із них вилітають гуси-лебеді і натрушують на хати, на землю і в душу свою лебедину пісню.І хороше, і дивно, і радісно мені, малому, в цім світі…А лебеді летять, летять… над моїм дитинством… над моїм життям!”“Принесли нам лебеді на крилах життя, – каже дід Дем’ян, – Тепер, внучку, геть чисто все почне оживати: скресне крига на річках та озерах, розмерзнеться сік у деревах, прокинеться грім у хмарах, а сонце своїми ключами відімкне землю
згодом Аля відвідала Сашка та попередила його,щоб він доробив свої недороблені справи,але той її не послухав та попав в країну Недоладію.Минув час, а Сашка щей досі не було.Аля довго думала і вирішила податися у розшук.Попала вона назад в Недоладію.Зустріла вона по дорозі Недочеревика. Той підказав де їй шукати свого неслухняного сусіда. Через деякий час дівчинка знайшла Сашка.
-А яж тобі казала,а ти мене не послухав
Він спустив очі до низу.
Аля взяла Сашка за руку і вони пішли додому.Після цього Саша завжди слухав Алю.
ЦИТАТИ З ТЕКСТУ
“… От і принесли нам лебеді на крилах життя,- говорить до неба і до землі мій дідусь… У його руці весело поблимкує струг, яким він донедавна вистругав шпиці…”“… Святий Дух з нами! І що це за хлопець!Знову припав до чогось, наче замовлений. Та спом’янись і спам’ятайся нарешті, бо осьдечки зараз усе полетить у піч!”“Привів, Насте Василівно, вам свого школяра. Може, і з нього буде якийсь толк”.(Батько)“А я таки довго шукав її. Три роки в сідлі проїздив. Тому доля й нахилилась до мене…”(Парубок, наречений Мар’яни)“Увесь піде в мене,- це, по нас обох уже видно,- і в хаті стало весело, а мені й за хатою світило сонце…”(Дядько Микола)“… Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Вони летять нижче розпатланих, обвислих хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів. Дід говорить, що так співають лебедині крила.Ми з Любою підіймаємо голови до неба, до святково білих хмар і бачимо, як прямо із них вилітають гуси-лебеді і натрушують на хати, на землю і в душу свою лебедину пісню.І хороше, і дивно, і радісно мені, малому, в цім світі…А лебеді летять, летять… над моїм дитинством… над моїм життям!”“Принесли нам лебеді на крилах життя, – каже дід Дем’ян, – Тепер, внучку, геть чисто все почне оживати: скресне крига на річках та озерах, розмерзнеться сік у деревах, прокинеться грім у хмарах, а сонце своїми ключами відімкне землюзгодом Аля відвідала Сашка та попередила його,щоб він доробив свої недороблені справи,але той її не послухав та попав в країну Недоладію.Минув час, а Сашка щей досі не було.Аля довго думала і вирішила податися у розшук.Попала вона назад в Недоладію.Зустріла вона по дорозі Недочеревика. Той підказав де їй шукати свого неслухняного сусіда. Через деякий час дівчинка знайшла Сашка.
-А яж тобі казала,а ти мене не послухав
Він спустив очі до низу.
Аля взяла Сашка за руку і вони пішли додому.Після цього Саша завжди слухав Алю.
Объяснение: