Хто з героїв світу людей є найбільшим природолюбом у драмі? В чому
полягає його любов до лісу?
2. Чи вміє берегти ліс Лукаш? Якої шкоди він завдав лісові?
3. Чому Мавка не соромиться афішувати свої родинні стосунки з лісом? Як
це показано у творі?
4. Чи можемо сказати, що лісовичка змусила сільського хлопця усвідомити,
що в лісі все живе?
5. Як ставиться до лісу Лукашева мати? Чому вона боїться лісу?
6. Чи зачудувалася красою природи Килина, прийшовши в ліс? Чи впізнала
вона якесь зілля, траву, чи виявилася знавцем лісового багатства?
7. Чи пробував дядько Лев врятувати дуб навіть після смерті? Як саме? Як ви
розцінюєте те, що дерево зрубали з могили?
8. Лу каш став вовкулакою. Але в народному уявленні вовкулака -
перевертень. У даному контексті Лукаш скоріше всього - звичайний вовк. Чому
він виє? Яка причина його відчаю і розпачу? Чому йому зле в звірячій шкурі? Чи
відчуває Лукаш себе часткою природи? Чи почувається в безпеці? Чи усвідомлює,
що природа беззахисна перед людиною?
9. Якої шкоди завдали лісові Килина і Лукашева мати? Чи мстять їм за це
лісові мешканці? Чи справедлива така помста?
10. Як ви розцінюєте той факт, що після пожежі Лукаш залишається в лісі?
Чому він це робить? Чи почуває себе в цей час частинкою природи?
11. На які 2 групи можна поділити героїв?

Твір Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» мене дуже зацікавив. Перші ж прочитані сторінки викликали у мене щирий сміх, адже твір був дуже цікавий, захоплюючий та наповнений колоритом справжнього безтурботного життя дітей. І все це разом справляло враження, наче автор пишучи цей дитячий роман сам був у віці головних героїв твору Павлуші і Яви, настільки щиро були передані усі переживання та емоції головних героїв Всеволодом Нестайком. Усі пригоди, які відбувалися з героями цього твору, я переживала разом з ними, так само відчуваючи радість або сум, переживання або впевненість. Прочитавши цей твір, я дещо змінила свій погляд на життя, багато чого зрозуміла і навчилася багатьом людським цінностям, а саме: щирості у почуттях, відданості у дружбі, а ще не втрачати почуття гумору і пам’ятати , що будь-які проблеми завжди можна вирішити. Тому я раджу читати цей твір не тільки дітям, а й дорослим, бо саме в ньому ви можете знайти те, чого вам не вистачало у житті. 

[Усі племена] мали ж свої обичаї, і закони предків і тих, і заповіти, кожне – свій норов. Так, поляни мали звичай своїх предків, тихий і лагідний, і поштивість до невісток своїх, і до сестер. І до матерів своїх, а невістки до свекрів своїх і до діверів велику пошану мали. І весільний звичай мали вони: не ходив жених по молоду, а приводили її ввечері; а на завтра приносили [для її родини те], що за неї дадуть. А деревляни жили подібно до звірів, жили по-скотськи: і вбивали вони один одного, [і] їли все нечисте, і весіль у них не було, а умикали вони дівчат коло води. А радимичі, і в’ятичі, і сіверяни один обичай мали: жили вони в лісі, як ото всякий звір, їли все нечисте, срамослів’я [було] в них перед батьками і перед невістками. І сходилися вони на ігрища, на пляси і на всякі бісівські пісні, і тут умикали жінок собі, з якою ото хто умовився. Мали ж вони по дві і по три жони. А коли хто вмирав – чинили вони тризну над ним, а потім розводили великий вогонь і, поклавши на вогонь мерця, спалювали [його]. А після цього, зібравши кості, вкладали їх у невеликий посуд і ставили на придорожньому стовпі, як це роблять в’ятичі й нині. Сей же обичай держали і кривичі. Й інші погани, не відаючи закону Божого, бо творили вони самі собі закон.