На літніх канікулах у мене була справжня пригода. Ми з друзями врятували двох маленьких щенят. Сталося все так. Ми йшли по вулиці в приватному секторі. Біля сміттєвого контейнера я почув дивний писк. Ми з'ясували, що писк доноситься з мішка чорного кольору, який лежав поруч у кущах. У мішку був хтось живий. Ми розв'язали мішок і знайшли там двох маленьких щенят. Щенята не були сліпими, навіть обросли шерстю. Вони були гарними, чорні з рудим. Напевно, хтось із їхніх батьків був вівчаркою. І ми з моїми друзями Оленою і Антоном вирішили їх прилаштувати в добрі руки. Ми стали дзвонити, ходити по знайомих, родичах, яким могла знадобитися собака. Але нікому цуценята не були потрібні. Так цілий день пройшов, ми забігали додому тільки поїсти. Ми вже просто зневірилися. Як раптом одна знайома тьотя Люда, у якої свій будинок, сказала: «А стривайте, я запитаю чоловіка». Вийшов дядько Саша, подивився щенят і взяв одного в господарство! Як ми раділи!
«РУСАЛОНЬКА ІЗ 7В АБО ПРОКЛЯТТЯ РОДУ КУЛАКІВСЬКИХ» ГОЛОВНІ ГЕРОЇ «Русалонька із 7в або Прокляття роду Кулаківських» головні герої та їх характеристика викладена в цій статті. Ця інформація до зробити аналіз твору. «Русалонька із 7в або Прокляття роду Кулаківських» головні герої «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» — повість-казка, що захоплює і дітей, і дорослих. У цьому творі письменниця говорить про дружбу і кохання, про честь, совість, про мрії і життєві шляхи. Софійка, головна героїня твору, часто читає й перечитує відому казку про Русалоньку, яка вірно любила принца, врятувала йому життя, але так і не змогла стати для нього єдиною коханою. Дівчинка вимріяла для себе такий образ і бачила в особі однокласника Вадима Кулаківського прекрасного принца. Софійка відкрила, що стара шафа — це портал, який, міг перенести у минуле. Щоб позбавити рід Кулаківськіх від прокляття, дівчинка мандрує минулим, своїм втручанням змінює долі людей, які жили багато років тому, і сучасників. Сніжана— тітонька Софійки, доросла мрійниця. Сніжана, давно попрощалася з дитинством, але здатна по-дитячому мріяти. Вона добре розуміє племінницю,- адже й сама вірить у те, що коралі можуть принести щастя, адже вони передавалися від покоління до покоління протягом декількох століть. Образи хлопців, товаришів Софійки Софійка була закохана в однокласника — красунчика Вадима, але він виявився брехуном і дрібним злодюжкою. Сашко, сусідський хлопчак із багатодітної сім’ї, рідко відвідує школу, адже змушений заробляти хоч якісь гроші, щоб до матері прогодувати сестричок. Вадим зневажає Сашка, називає його бомжиком, але хлопчик не дуже переймався таким ставленням. Саме Сашко в усьому підтримував Софійку, допоміг їй позбавитися привидів Повість-казка про Софійку та її пригоди — це твір, що відволікає від буденних життєвих проблем, робить життя яскравішим, а людей добрішими. Фантазія дівчинки змінює світ і долі людей, а прості предмети стають чарівними атрибутами казки.
Сталося все так. Ми йшли по вулиці в приватному секторі. Біля сміттєвого контейнера я почув дивний писк. Ми з'ясували, що писк доноситься з мішка чорного кольору, який лежав поруч у кущах. У мішку був хтось живий. Ми розв'язали мішок і знайшли там двох маленьких щенят.
Щенята не були сліпими, навіть обросли шерстю. Вони були гарними, чорні з рудим. Напевно, хтось із їхніх батьків був вівчаркою. І ми з моїми друзями Оленою і Антоном вирішили їх прилаштувати в добрі руки.
Ми стали дзвонити, ходити по знайомих, родичах, яким могла знадобитися собака. Але нікому цуценята не були потрібні. Так цілий день пройшов, ми забігали додому тільки поїсти. Ми вже просто зневірилися. Як раптом одна знайома тьотя Люда, у якої свій будинок, сказала: «А стривайте, я запитаю чоловіка». Вийшов дядько Саша, подивився щенят і взяв одного в господарство! Як ми раділи!